Презентация "История Украины" (6 класс) – проект, доклад

Історія України 5

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ СВІТ

(400 – 882 р. р. Р. Х.)

АНТИ І СКЛАВІНИ

Після 400 р. «Велике переселення народів» охопило більшість європейських народів. Римська армія не змогла стримати германські племена, які зайняли Західну Європу. В 476 р. римський імператор втратив владу. Римські порядки зберіглись зокрема в Греції, Сирії та Єгипті, які стали Візантійською імперією.

Західна Римська Імперія

Візантійська Імперія

Візантійський імператор з військом

Падіння Римської Імперії

Вихід германських племен в Західну Європу сприяв поширенню венетського суспільства. З’явились нові неукріплені поселення землеробів і скотарів. До 500 р. вочевидь був заснований Київ. Одним з найбільших поселень стало «Зимнівське» городище (територія сучасної Волині) з розвиненими ремісництвами та металургією. Римський історик Цезар Назійський називав лісних венетів склавинами. Знахідки господарства склавинів на території сучасної України вчені умовно поділяють на «корчацьку» і “колочинську” культури.

Корчацькі Склавіни

Колочинські Склавіни

Зимнівське городище

Київ

Кий, Щек і Хорив засновують Київ

Вірогідний вигляд знатних склавінів (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Поселення “плужних” венетів були більш дрібними. Худобу вочевидь тримали мало, займались землеробством і мисливством. В «Гайворонському» поселенні (територія сучасної Кіровоградської області) ковальська громада утримувала десятки горнів, виробляючи вочевидь залізні знаряддя та зброю. Візантійські історики Іордан та Прокопій Кесарійський називають “плужних” венетів антами. Значна частина антів наймалась до армії Візантії або грабувала її території. Знахідки господарства антів на території сучасної України вчені умовно називають «пеньківською» культурою.

Гайворонське городище

Анти

Вірогідний вигляд антів (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Напад аланів і антів

Близько 560 р. до Європи стрімко просунулось кочове плем’я аварів. Використовуючи легкі шаблі та стремена для опори ніг, аварські вершники могли нав’язати супротивнику довгий кінний бій. Вочевидь після 600 р. авари спустошили більшість антських поселень. Близько 650 р. вони зруйнували і «Зимнівське» городище. Частина склавинів потрапила в залежність від кочовиків. Інша частина поновила захисні «Змієві» вали.

Нові змієві вали Рух аварів Авар і болгарин Склавін

Склавіни у городища

Прийшлі племена мадьяр та болгар з часом повертались до степів, усталюючи власні господарства. Окрім скотарства вони активно торгували з Візантією. Близько 670 р. вірогідно болгарський цар Кубрат залишив по своїй смерті так званий «Перещепинський» скарб – понад 75 кг поховальних коштовностей, посуду і монет (територія сучасної Полтавської області).

Повернення болгар

Територія болгар

Перещепинський скарб

Знахідки Перещепинського скарбу

Болгари на нових землях

СХІДНО – ПІВДЕННІ СЛОВ’ЯНИ

З послабленням аварів частина склавинів врешті звільнилась з-під кочової зверхності. Власне господарство вони обмежили межиріччям Прип’яті, Тетереву і Західного Бугу. Тут існували традиційні поселення землеробів і скотарів на чолі з князями (слов’янськими правителями). Для розгляду надзвичайних справ збирались віча – племінні сходи. Значним центром стає Волинське городище. Після 800 р. воно є одним із головних осередків тутешніх склавинів. Руський літописець Нестор називає їх волинянами.

Склавіни Волиняни

Вірогідний вигляд волинянки (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Вірогідний вигляд князя

Вірогідний вигляд склавінськеого віча

Волинське городище

На Прикарпатті крім аграрного господарства, склавіни підтримували внутрішню торгівлю. Одним з найбільших центрів тут після 800 р. було «Стільське» городище. Прикарпатські склавіни відомі як білі хорвати.

Білі Хорвати

Стільське городище

Вірогідний вигляд хорвата

Склавінське городище

Значним племенем вочевидь вважались склавіни правобережного Полісся. Окрім аграрного господарства тут ковали розпечене залізо, руду для якого висіювали з грунту. Займались також мисливством. Одним з найбільших поселень був Іскоростень. Нестор відмічає поліських склавинів як деревлян.

Деревляни Іскоростень З полювання

У стін Іскоростеня

Розпікання заліза

Вірогідний вигляд деревлян (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Поселення лівобережних склавінів групувались вздовж рік. Поряд із скотарством та землеробством займались мисливством. Одним з найбільших центрів після 800 р. був Чернігів. Лівобережні склавіни відомі як сіверяни.

Сіверяни Чернігів

Вірогідний вигляд знатних сіверянок (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Поблизу склавінського села

Аграрні поселення подніпровських склавинів розташовувались на високому правому березі. Наявність великої ріки вочевидь сприяла тут рибальству. Серед поселень панівну роль вигравав Київ. Нестор називає подніпровських склавинів полянами.

Поляни

Вірогідний вигляд полян (за даними етнографа Зінаїди Васіної)

Стародавній Київ

Після аварської навали аграрні поселення антів вочевидь залишились на Нижньому Дніпрі. Одним з найбільших центрів тут був Пересічень. Частина антських землеробів і скотарів залишалась в межиріччі Дністра і Прута. Межиріцькі анти вважаються тиверцями, а подніпровські – уличами.

Тиверці Пересічень Уличі

Вірогідний вигляд тиверців

Вірогідний вигляд уличів

Вчені вважають, що до 800 р. склавіни і анти визначились як слов’яни – аграрні племена, які дали початок багатьом сучасним народам Центральної та Східної Європи. Волинян, Білих Хорватів, Деревлян, Сіверян, Полян, Тиверців й Уличів можна умовно визначити за східно – південних слов’ян – групу племен, від яких походить український народ.

Слов’яни

Східно-Південні Слов’яни

ХОЗАРИ

Значну роль в господарствах європейських країн визначали товари з Великого шовкового шляху, яким купці торгували між Європою та Китаєм через Іран та Афганістан. Окрім шовку, через Візантію ввозились фарфор, косметика, прянощі, коштовні вироби. До Китаю продавали коней, фрукти, свійських тварин і тканини.

Китай Іран Візантія

Великий шовковий шлях

А р а б и

Караван Шовкового шляху

Перепочинок

На південь від Великого Шовкового шляху близько 630 р. сформувалась Арабська держава. Арабські племена були об’єднані общиною мусульман – прихильників єдиного бога Аллаха. Арабське військо складалось з кінноти, а також верблюжих вершників, які легко долали пустелі. Після 640 р. вони напали на Візантію та Іран.

Араби і їх напади Перші мусульмани Арабське військо

Арабські завоювання спричинили тимчасовий занепад Великого Шовкового шляху. Щоб зберегти прибутки купці перенесли торгівлю з Ірану до степу. З кочовими правителями вочевидь укладали вигідні торгові угоди. Для перевезення товарів від Волги до Візантії торговці мали справу з місцевими кочовиками – хозарами.

Х о з а р и

А р а б с ь к а Д е р ж а в а

Зупинка каравану

Хозарський вершник

Власне хозарські поселення групувались близ гирла Волги. Окрім скотарства, хозари займались рибальством та садівництвом. На чолі племені стояв спадковий правитель каган

Х о з а р с ь к а Д е р ж а в а

Біля хозарської фортеці

Хозарин - іудей

Вірогідне зображення хозарина з бранцем

Під захистом хозарських гарнізонів купці перевозили східні товари Доном до Чорного моря, де починались візантійські володіння. В разі торгової необхідності зводились додаткові фортеці. Розбагатівши хозарська верхівка сама перейшла до торгівлі. Зокрема у слов’ян хозари скуповували хутро на одяг та мед для солодощів. Звідси намагались вивозити рабів і наложниць, яких за дорого перепродавали арабам. С землеробських родин полян і сіверян хозари збирали грошову данину вочевидь до 860 р.

Волинське Стільське

Слов’янські міста

Землі, залежні від хозар

Торгівля зі східними купцями

Хозари збирають данину

ПЕРШІ РУСЬКІ КНЯЗІ

Покращення господарських умов в Європі після 800 р. зумовило подальше зростання населення. Особливо стрімко збільшувались скандинавські суспільства (Данія, Норвегія, Швеція). Через малородючі землі тут переважно займались скотарством та морським рибальством. Скандинавські мореходи - вікінги виробляли легкі плоскодонні кораблі, зручні для річкових і морських походів. В Західній Європі їх звали норманами, в Східній – варягами.

Скандинавські країни

Землі захоплені, чи заселені варягами

Східно-Південні слов’яни

Корабль вікінгів

Через брак товарів вікінги почали нападати на сусідні країни. З пограбованих територій вивозились золоті й срібні гроші, хліб, ремісничі вироби. Усталивши своє господарство, вікінги переходили до власної торгівлі. Вони намагались потрапити на найбільший ринок Європи – столицю Візантії Константинополь.

Землі, постійно грабовані варягами

Останні завоювання варягів

Константинополь

Вікінги зі здобиччю

Найкоротший шлях туди вів через слов’янські землі. Додатково тут можна було придбати хутро, мед та віск. Тому вікінги селились серед слов’ян або відкривали тут торгівлю. Торговий напрямок між Швецією і Константинополем через Дніпро отримав назву шляху «з варяг в греки».

шлях “З варяг в греки”

Торгівля із слов’янами

Швеція

Частина вчених вважає, що саме київські варяги близько 860 р. організували похід на Константинополь. Ударною силою були загони веслувальників – русів, за підтримки союзної піхоти. На чолі війська встав Аскольд. Сили нападників виявились замалими, однак їм вдалось пограбувати околиці. Візантійські флот і армія в цей час були відсутні, оскільки бились проти арабів.

похід варягів Аскольда

Вікінги грабують місто

Придбаний авторитет вочевидь дозволив Аскольду стати київським князем. Другим князем літописець Нестор згадує Діра. Вважається, що для налагодження відносин в місті відкрили християнську церкву та запросили візантійського священика Михайла. Відносини нової влади з хозарами повинні були загостритись.

Знатні варяги

Християнська церква

Землі, залежні від варягів Аскольда

Бій варягів з хозарами

КУЛЬТУРА СЛОВ’ЯН

Як й інші народи слов’яни розробили календар для успішного ведення господарства. Сіяти починали після Масляної наприкінці березня. З 22 по 24 червня святкували Купалу – найкоротші ночі, в які влаштовували гуляння. До Овсіні (осіннє рівнодення) намагались зібрати врожай. Напередодні збільшення дня 22 - 24 грудня вочевидь організовували Коляду – свято Нового року.

Свято Коляди Свято Масляної Свято Купали

В навколишньому світі слов’яни – язичники бачили сили природи, якими здебільшого керують боги – чоловіки. Так сонячними богами вважались Дажбог і Хорс, небесними – Перун та Сварог. Вітер уособлював Стрибог. Покровителькою землеробства була Мокош, а скотарства – Велес. Місця вшанування богів (жертовники) і порядок служіння визначали їх прихильники – жерці. В господарстві зокрема звертались до велесових жерців – волхвів. Для лікування користувались послугами відунів – травників.

Дажбог Перун Стрибог Мокошь Велес Сварог