Презентация "Повітря" по химии – проект, доклад

Повітря.

Основні забруднювачі: теплоенергетика, кольорова та чорна металургія, використання фреонів, підприємства будматеріалів, транспорт, атомна промисловість. Проблеми атмосфери: парниковий ефект, озонова діра, смог, кислотні дощі, радіоактивне забруднення.

Система контролю за забрудненням повітря застаріла. Назви деяких шкідливих речовин звучать загрозливо: сірководень - нервово-паралітичний газ, що спричиняє серйозні порушення в роботі головного мозку; пил подразнює слизові оболонки дихальної системи, спричиняє запалення носоглотки; сажа провокує рак шкіри, бронхів і легень; нітроген діоксид уражає органи дихання та центральну нервову систему; сульфур діоксид подразнює слизові оболонки - причина кислотні дощі.

Парниковий ефект

У результаті спалювання нафти, газу і вугілля утворюється вуглекислий газ. У земній атмосфері він діє як скло у парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Збільшення кількості спалюваного органічного палива призводить до підвищення концентрації СО2 в атмосферному повітрі (на початку XX ст. - 0,029%, а сьогодні - 0,034%), до середини XXI ст. вміст СО2 подвоїться; різке посилення парникового ефекту - глобальні кліматичні зміни : танення льодовиків, підняття рівня Світового океану.

Чи такі вже страшні кліматичні зміни?

експерти постійно оцінюють нинішній стан клімату, прогнозують його зміни та встановлюють, до яких наслідків це може призвести; за останні сто років температура в Північній півкулі збільшилася на 0,6 °; в найближчі сто років зростання t складе 1,5 – 5,8 °, але такі прогнози пов'язані з великими невизначеностями.

Озонова діра

На висоті 20 - 50 км міститься озон (О3), розподілений нерівномірно, якщо його зібрати, то товщина шару - 3 мм. Незважаючи на малий вміст, газ має величезне значення : затримує УФ - випромінювання Сонця й не дає йому знищити все живе, шкідлива дія ультрафіолету - ймовірність захворювання на рак шкіри.

Зменшення озонового шару.

Причинами цього явища є: взаємодія оксидів нітрогену з озоном, реакція антропогенного хлору з озоном, руйнування озону фреонами. Зниження вмісту озону в атмосфері – зменшенням врожаїв, збільшенням шкідливих мутацій, захворюванням на рак шкіри та катаракту очей.

Межі «озонової дірки» розширюються в бік Австралії, Південної Америки та Африки. Озон утворюється з кисню під дією УФ – випромінювання. Озонова дірка існує над Антарктидою, бо над цим континентом інтенсивність УФ - променів менша. Необхідно зменшити викиди фреонів в атмосферу: відмовитися від фреонових холодильників та використання аерозолів.

Смог

Хімічні реакції, що відбуваються у повітрі, призводять до виникнення димних туманів - смогів. Смоги виникають за таких умов: велика кількість пилу і газів, які міста викидають у повітря; тривале існування антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються у приземному шарі атмосфери.

20 млн. т газоподібних речовин і пилових частинок потрапляють за рік у наше повітря та легені. Небезпечними є викиди транспортного походження, які становлять 70 % загального обсягу шкідливих речовин. Вдихання такого повітря погіршує здоров'я людей: підвищується рівень смертності, діти страждають захворювання ендокринної і кровотворної системи, органів дихання, холецистити, знижується рівень народжуваності.

Синтетичні полімери не розкладаються ферментами, їх спалюють, збільшуючи забруднення повітря. Перед хіміками стоїть завдання - утилізації синтетичних матеріалів і створення нових полімерів, які розкладалися б у природі. Люди, що проживають біля асфальтних, цегельних заводів знають, що викидається цими підприємствами в повітря. У хімічній промисловості впроваджують використання фільтрів, пилогазовловлювачів, що зменшують викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Кислотні дощі

Оксиди сульфуру і нітрогену (100 млн. т щорічно ), що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи : ТЕС, автомобільних двигунів, металургійних виробництв. Сполучаючись з вологою, утворюють дрібні крапельки кислот, які у вигляді кислотного туману, дощів та снігів випадають на землю.

Шкідливі викиди сірчанокислих заводів призводять до:

збільшення числа випадків респіраторних захворювань у людей і тварин, сповільнення росту дерев і сільсько-господарських культур (ушкодження листя кислотами), підвищення корозійного зносу матеріалів (метали, вапняк, мармур), закиснення ґрунтів (вимивання з ґрунту кальцію, калію, магнію), закиснення водойм (навесні - танення снігу) викликає загибель ікри й мальків риб.

До речовин, які викидає в атмосферу хімічна промисловість, належить: амоніак, сульфур (ІV) оксид, сірководень, фенол, формальдегід, толуен, метанол, нітратна та оцтова кислота. Переважна частина припадає на частку теплоелектростанцій, чверть на кольорову металургію і кілька відсотків - на чорну металургію та основну хімічну промисловість.

Уловлюють SO2 і спрямовують на одержання H2SO4 .

Шляхи утилізації сірчистого ангідриду виробництво з нього елементарної сірки за класичним процесом Клауса: SО2 + 2Н2S = 3S+ 2Н2О Можна поглинати сульфур (IV) оксид вапняком, утворюючи сульфат кальцію: 2СаСО3 + 2SО2 + О2 = 2СаSО4 + 2СО2 Утилізація надлишку карбон (IV) оксиду за допомогою водню й каталізаторів для одержання мурашиного альдегіду та метилового спирту: 2Н2 + СО2 = HСОH + Н2О ЗН2 + СО2 = СН3ОН + Н2О

Радіоактивне забруднення.

Радіоактивні речовинами негативно впливають на живі клітини: випромінювання призводить до враження кісткового мозку - порушується процес утворення крові; опромінення впливає на спадковість, пошкоджуючи гени в хромосомах, унаслідок - мутаційні процеси.

Чорнобиль.

Він став символом горя й страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, усе одно це слово відлунюватиме нам чорним вогнищем вічної скорботи. Та пам'ятна весна 1986 року в білосніжному цвітінні садів і повно­водді річок вже стала історією. В Україні з того часу спостерігається зростання злоякісних пухлин на 48 %, розлади кісткової, м'язової та сполучної тканин, серцево-судинних захворювань.

Небезпечність спалювання опалого листя:

опале листя містить багато шкідливих речовин, в тому числі й радіоактивних, які внаслідок згоряння забруднюють повітря; також на спалювання витрачається велика кількість кисню.

Щоб у наших серцях не було атомної тривоги, треба:

шукати інші види перетворення енергії: сонця, вітру, води у відповідних регіонах; удосконалювати захисну систему АЕС, методи дезактивації, контролю, професійний рівень підготовки кадрів, трудову дисципліну; дотримуватись правил гігієни, встановлених на випадок радіоактивного забруднення; вести широку пропагандистську та роз'яснювальну роботу.