Презентация "Пластмаса" по химии – проект, доклад

Пластмаса

Пласти́чна ма́са (пластмаса) — штучно створені матеріали на основі синтетичних або природних полімерів.

Пластична маса — матеріал, основою якого є полімер, що перебуває під час формування виробу у в'язкорідкому чи високоеластичному стані, а під час експлуатації — в склоподібному чи кристалічному стані Пластмаси формують при підвищеній температурі, у той час коли вони мають високу пластичність. Сировиною для отримання полімерів є нафта,природний газ, кам'яне вугілля, сланці.

Властивості пластмас

Поширенню пластмас сприяють їхня мала густина що значно зменшує масу деталей, висока корозійна стійкість та широкий діапазон інших властивостей. Гарні антифрикційні характеристики багатьох пластмас дають можливість з успіхом застосовувати їх для виготовлення підшипників ковзання. Високий коефіцієнт тертя деяких пластмас дозволяє використовувати їх для гальмових пристроїв. Окремі пластмаси мають специфічні властивості: високі електроізоляційні та теплоізоляційні характеристики, велику прозорість, тощо.

Пластмаси

Термоплас- Термореак- Високо- тичні тивні еластичні

Термопластичні

Поліетилен Поліпропілен Полістирол Поліметилметакрилат Поліетлентерефталат Фторопласти Поліамід

Термореактивні пластмаси

фенопласти, що базуються на фенолоальдегідних смолах; амінопласти, що утворюються на основі аміносмол; поліефірні, отримані на основі поліефірних смол і скловолоконних наповнювачів; епоксидні — мономерні, олігомерні або поліефірні сполуки, у склад молекул яких входить не менше двох епоксидних або гліцидилових груп;

кремнійорганічні, що отримані на основі кремнійорганічних олігомерів, що містять гідроксильні і ефірні групи. поліуретанові, що отримуються на основі поліуретанових полімерів, котрі містять в основному ланцюгу макромолекул уретанові групи. алкидні, котрі базуються на алкидних смолах (гліфталевій, пентафталевій, етриіталевій

Способи формування виробів з пластмас

Основні принципи формування виробів зводяться до подавання розплаву у форму, де він твердне в результаті охолодження (термопласти) або хімічного зшивання (реактопласти). Подавання розплаву у форму може бути періодичним (литво, пресування та ін.) або неперервним (еструзія, кландрування та ін.). У першому випадку матеріал формується перебуваючи у формі, у другому — при проходженні крізь форму.

Формування неперервних (погонажних) виробів: кландрування, вальцювання (аркуші, плівка, оболонки); формування на безперервній основі (просочування, промащування, обкладання, виливання); екструзія (аркуші, плівки, профілі, труби, кабельні ізоляції); штрангпресування; протягування.

Формування дискретних (окремих) виробів: пресування (холодне, гаряче, литтєве, штампування); лиття під тиском; лиття без тиску (для реактопластів); формування на внутрішній поверхні форми (пневмовакуумформування, видувне формування, відцентрове формування, ротаційне формування); формування на зовнішній поверхні форми (намотування, вмочування).

Формування виробів напівфабрикатів: сполучення полімера з полімером (зварювання, склеювання); сполучення неполімера з полімером (напилення, металізація); орієнтаційне витягування; термообробка; обробка різанням, складання.