Презентация "Методика фізичного виховання" по физкультуре – проект, доклад

Лекція 8. Методика фізичного виховання

Основні сторони методики фізичного виховання та їх взаємозв’язок; 2. Методичні принципи та принципи побудови занять.

Під методикою в ТМФВ розуміють

сукупність вибраних методів, методичних прийомів та засобів, які використовуються для вирішення освітньо-виховних завдань фізичного виховання

Методологія фізичного виховання

наука, що вивчає закономірності методики фізичного виховання

Особливості процесу навчання рухам

В його основі лежать закономірності, за якими проходить цілеспрямоване формування рухових умінь і навичок. Головна методична проблема - це вибір оптимальних шляхів вивчення, вдосконалення та закріплення техніки виконання фізичної вправи. Головні завдання: 1) навчити раціонально використовувати особисті фізичні здібності; 2) сформувати знання з історії, теорії та методики фізичного виховання.

Особливості методики виховання фізичних якостей

Вихований процес підпорядковується закономірностям, за якими проходить розвиток фізичних якостей. Головна методична проблема - вибір таких методів, які дозволяють найбільш ефективно та в оптимальних пропорціях розвинути силу, витривалість, швидкість, спритність і гнучкість.

Принцип свідомості та активності розкривається у наступних вимогах:

необхідності формувати свідоме ставлення і стійкий інтерес до загальної мети фізичного виховання та конкретних завдань заняття (свідоме ставлення - це розуміння значення та механізмів дії на організм обраних засобів фізичного виховання; стійкий інтерес - це стабільна вмотивованість до роботи); необхідності стимулювати самоаналіз своїх дій, проводити самоконтроль раціонального використання сил; необхідності виховання ініціативи, самостійності і творчого ставлення до завдань.

Принцип наочності

- це опора на всі органи сприйняття людини але, в першу чергу, на аналізатори зору, слуху та сенсомоторики. Використання засобів наочності - необхідна передумова освоєння рухів (навіть тварини в молодому віці формують власну базу рухів, спостерігаючи за рухами дорослих). Використання засобів наочності - необхідна передумова удосконалення рухів (ця вимога є обов’язковою особливо при удосконаленні складних рухів). Наочність буває безпосередньою (демонстрація вправи, яку необхідно вивчити), та опосередкованою (знайомство з окремими механізмами, схемами, моделями рухів).

Принцип доступності

Цей принцип розкривається у наступних положеннях: визначення міри доступного, тобто - розумної межі; дотримання методичних умов доступності - "від простого - до складного, від легкого - до важкого“.

Принцип індивідуальності

Дотримання принципу індивідуальності можливе тільки при умові єдності колективної та індивідуальної навчально-виховної дії. Його реалізація полягає у наступному: диференційованих вимогах до учнів в залежності від їх здібностей, здоров’я, темпераменту; індивідуальних навчальних завданнях тощо.

Принцип систематичності і послідовності передбачає наступне:

безперервність фізичного виховання та оптимальне дозування навантаження і відпочинку (дотримання цього принципу вимагає врахування у навантаженнях процесів, які протікають під його дією і поділяються на такі фази: робоча; відносної нормалізації; суперкомпенсації; редукційна); повторюваність та варіативність фізичних вправ; послідовність занять та взаємозв’язок між різними сторонами змісту фізичного виховання.

Принцип динамічності вимагає дотримання наступного:

необхідності регулярного оновлення завдань із загальною тенденцією до зростання навантаження; необхідності ускладнення завдань і зміни форми підвищення навантаження (прямолінійна, ступінчаста, хвилеподібна форма).

Принцип науковості та раціональності вимагає:

застосування у фізичному вихованні науково обґрунтованих підходів; вибору раціональних шляхів досягнення мети; використання інтуїції, яка опирається на досвід та знання.

Принципи побудови занять

Література:

1. Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 51-55; 104-108. 2. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2003. – Т. 1. - с. 53-61. 3. Теория и методика физического воспитания. Учеб. Для инст-тов физ. культуры. Под общ. ред. Л.П.Матвеева и А.Д. Новикова. Изд. 2-е испр. и доп. 1-й т. М.: ФиС, 1976.- С. 114-139. 4. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Учебник. К.: «Олимпийская литература», 1997. – с. 199-206.