Презентация "Черепно-мозкові нерви" – проект, доклад

VII, VIII, IX черепно-мозкові нерви

Вступ:

Черепно – мозкові нерви віддають гілки до всіх органів нашого тіла або, як прийнято говорити, іннервують всі органи. Всі нерви і їх розгалуження складають периферичну нервову систему. Допомогою нервів і їх розгалужень здійснюється зв'язок центральної нервової системи з органами, і всі системи органів представляють єдине ціле - здійснюється цілісність організму.

Лицевий нерв

Лицевий нерв починається від клітин ядра, яке розташоване в мості, там же знаходяться чутливе та парасимпатичне ядра XIII пари нервів. Ці два нерви йдуть через внутрішній слуховий хід у канал лицевого нерва. Лицевий нерв виходить з черепа через шило-соскоподібний отвір та іннервує мімічну мускулатуру. Чутливі волокна проміжного нерва іннервують разом із нижньощелепним слизову передніх 2/3 язика, а парасимпатичні секреторні – слізну, підщелепну і під’язикову слинні залози та залози носової порожнини.

На шляху в однойменному каналі скроневої кістки n. Facialis віддає такі нерви:

1.великий кам'янистий нерв 2. барабанна струна 3. м'язовий

Функції та симптоми при ураженні лицевого нерва

За функцією-змішаний ,складається з рухових нервових соматичних волокон,секреторних пара симпатичних волокон,чутливих смакових волокон. Ядра 7 пари черепних нервів: 1-ядро лицевого нерва-соматомоторне ядро, лежитьу покришці ядра,інервує мімічні м’язи, 2-одиноке ядро – сомато-сенсорне смакове ядро. Тут закінчуються провідники смакової чутливості. 3-верхнє слиновидільне ядро – вегетативне (парасимпатичне) ядро,відповідає за інервацію слізної залози та всіх слинних залоз за винятком привушної.

Ознаки запалення лицьового нерва Якщо лицьовий нерв пошкоджений, симптоми досить болючі і відчуваються миттєво. До них можна віднести: асиметрія обличчя сильна біль у щелепі, сильні пульсуючі болі в області вуха, хворобливе сприйняття різких звуків, параліч мімічних м'язів з одного боку, сльозоточивість або, навпаки, сухість очей, порушення смаку.

Присінково-завитковий нерв

Присінково-завитковий нерв (n. vestibuloсochlearis, VIII пара) є чисто чутливим. Складається з двох частин – пристінкової та завиткової . -- Присінкова частина є провідником імпульсів від вестибулярного апарату, закладеного в присінку і півколових каналах лабіринту внутрішнього вуха. -- Завиткова частина проводить нервові імпульси від спірального нерва, що знаходиться в завитці і який сприймає звукові подразнення. Кожна частина має нервовий вузол. Розташовується - частково у покриві моста і частково у покриві довгастого мозку. За функцією - чутливий, cкладається з чутливих нервових волокон, що йдуть від пристінкового і спірального вузлів. Також передає відчуття рівноваги і положення тіл в просторі, відчуття руху з прискоренням.

Симптоми при Ураженні присінково-завиткового нерва

Виникають розлади слуху у вигляді зниження його (гіпоакузія) або глухоти (анакузія, сурдитас) з відповідного боку. У зв’язку з частковим перехрестям волокон других нейронів слухового шляху ураження слухового шляху в ділянці підкіркових слухових центрів, вискової частки великого мозку не веде до повної втрати слуху. Подразнення кіркового центру слухового аналізатора (у висковій частці) супроводжується слуховими галюцинаціями (шум, дзвін у вусі) і слуховою агнозією — нездатністю упізнавати звуки. При ураженні присінкової частини нерва з’являються запаморочення, блювання, атаксія, сповільнюється пульс.

Язико-глотковий нерв

Розташовується у покриві довгастого мозку. Язикоглотковий нерв (IX пара). Нерв змішаний, оскільки містить в своєму складі рухові, вегетативні та чутливі волокна, причому чутливі волокна як спеціальної чутливості (смакової), так і загальної чутливості. Відповідно до цього нерв має чотири ядра, які розміщуються в довгастому мозку: 1. Рухове ядро(n. ambiguus), спільне з блукаючим нервом 2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з блукаючим нервом 3. Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокого шляху), спільне з проміжним нервом (система лицевого нерву) 4. Вегетативне парасимпатичне ядро (нижне слиновидільне ядро) Нерв виходить з порожнини черепа крізь яремний отвір. Ядра язикоглоткового нерва (чутливі, рухове і парасимпатичне) перебувають у довгастому мозку, окремі спільні з блукаючим нервом. Нерв виходить із черепа через яремний отвір, спускається донизу йде у напрямку до кореня мови.

Функції та симптоми при ураженні язико-глоткового нерва

Ділянки інервації: Язикоглотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м’якого піднебіння, задньої третини язика і рухову іннервацію м’язів глотки, беручи участь у ковтанні й артикуляції. Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються у привушній слинній залозі, попередньо переключившись на вушному вузлі, де знаходяться другі нейрони парасимпатичної інервації привушної залози. Смакові волокна іннервують задню третину язика.

Симптоматика: Захворювання язикоглоткового нерва можуть бути викликані різними процесами в задній черепній ямці (менінгіти, новоутворення, крововилив, а також інтоксикації). Поразка язикоглоткового нерва проявляється в розладі смаку на задній третині мови, в порушенні чутливості верхньої половини гортані, в деякому розладі ковтання внаслідок часткового паралічу м'язів глотки, в згасанні рефлексів зі слизової оболонки глотки. При ураженні малого кам’янистого нерва (вегетативні волокна) спостерігається зниження слиновиділені привушної слинної залози. При ураженні язикових гілок (чутливі волокна)відзначається втрата смаку в ділянці кореня язика. При ураженні горлових та мигдаликових гілок спостерігається втрата загальної чутливості верхньої частини горла та м’якого піднебіння.

Висновок:

Нервова система являє собою головний апарат управління організму. Вона безперервно отримує закодовану у вигляді нервових імпульсів інформацію через різні рецептори.Що до VII, VIII, IX пари черепно мозкових нервів вони виконують важливі функції для організму (підтримуючи тонус мязів обличчя,підтримують координацію,рівновагу,тонус мязів язика ,глотки та інші) Нервова система регулює роботу всіх органів, погоджує діяльність різних систем, пристосовуючи її до постійно мінливих умов, в яких виявляється організм.

Дякую за увагу!