Презентация "Українські меценати" (10 класс) – проект, доклад

Українські меценати

План

Жінки-меценатки Меценатство періоду Гетьманщини Меценати XVIII — початку XIX століття Українські благодійники та меценати кінця XIX — початку ХХ століття Меценати на Галичині Меценати 30-80-х років ХХ століття Сучасне меценатство

Жінки-меценатки

Ганна Гойська Вишневецька Раїна Анастасія Юріївна Заславська

Серед українських шляхтичів були меценати українського друкарства і шкільництва. Княжна Анастасія Юрїївна Гольшанська, в одружені Заславська, організувала за власний кошт переклад Пересопницького Євангелія у 1556–1561 роках.

Раїна Ярмолинська заснувала Загаєцький монастир, а Ганна Гойська відновила монастир в Почаєві і заклала фінансову основу його подальшої діяльності.

Ганна Гойська

Раїна Могилянка Вишневецька підтримувала православну віру, надавала допомогу Густинському, Мгарському, Ладинському монастирям. Сестра Раїни Вишневецької, Марія Могила, яка заснувала Манявський Скит у Галичині в пам'ять про сестру.

Раїна Вишневецька

Меценатство періоду Гетьманщини

Іван Мазепа Меценатство Розумовських

Діяльність гетьманів сприяла «золотій добі» українського барокового мистецтва. Зокрема це проявилось у архітектурі.

Іван Мазепа опікувався літературою, наукою, мистецтвом. Завдяки гетьману, Київсько-Могилянський колегіум у 1701 році отримав статус «академії».

Крім архітектури, Мазепа приділяв увагу і книгам. У Батурині у нього була власна бібліотека, вражений якою був французький дипломат Жан Ба Моз, побувавши у Батурині. Богдан Лепкий в епопеї «Мазепа» описав враження царя Петра І та його соратників, коли вони побачили в бібліотеці Мазепи унікальні, розкішні видання латинських, німецьких та французьких книг з філософії, історії, збірок європейської поезії

Меценатство Розумовських

Родина Розумовських також зробила вагомий вклад в культуру України. Найбільшу пам'ять пам'ять про свій рід Розумовські залишили у будівництві собору Різдва Богородиці (1752–1763) в Козельці, де похована його фундаторка Наталія Дем'янівна Розумовська, мати Олексія та Кирила

На своїй батьківщині Олексій Разумовський залишив Трьохсвятительську церкву, збудовану над могилою батька Григорія Розума.

Розумовський Андрій, син Кирила Разумовського, був російським дипломатом, меценатом. У Відні він мав власний струнний квартет, був знайомий з Л. Бетховеном. Коли отримав у 1803 році спадщину, створив картинну галерею та прекрасний палац.

Кирил Разумовський

Меценати XVIII — початку XIX століття

Трощинський Дмитро Прокопович

Неоціненну допомогу сім'ї Гоголів-Яновських надав Трощинський Дмитро Прокопович, допомігши Василю Гоголю-Яновському отримати освіту і зробити перші кроки по службі. Дмитро Прокопович щорічно платив за навчання Гоголя-молодшого в Ніжинській гімназії 1200 рублів сріблом.

Григорій Галаган

Григорій Галаган, як земський і громадський діяч багато зробив для освітнього розвитку та матеріального добробуту населення. Він відкрив у Прилуцькому повіті Сокиренецьке ощадно-позикове товариство; в 1876 р. склав детальний план початкового навчання в Прилуцькому повіті, який був цілком прийнятий земством і завдяки якому Прилуцький повіт за кількістю учнів займав в 1870-х і 80-х роках перше місце в губернії

Українські благодійники та меценати кінця XIX — початку ХХ століття

Кінець XIX — початок ХХ століття називають «золотою добою» українського меценатства. В кінці XIX — початку ХХ століття внаслідок соціально-економічних перетворень, викликаних відміною кріпацтва, розвитком ринкових відносин та підприємництва відбувається активізація суспільно-культурної діяльності. Розширилось і поле діяльності меценатів

Скоропадський Іван Михайлович

У 1865 році Скоропадський став головою Прилуцької повітової училищної ради, і почав займатися меценатською діяльністю в сфері освіти та освіти. У 1867 році Іван Скоропадський заснував пансіон для підготовки народних учителів, учнями цього закладу могли стати тільки сільські діти, кращі випускники сільських училищ.

Ханенко Богдан Іванович

Ханенко Богдан Іванович був українським промисловцем, колекціонером, меценатом. Сім'я Ханенків володіла цінною колекцією творів мистецтва і зібранням букіністики. Богдан Іванович одним з перших почав збирати давньоруські ікони. Крім того, він зіграв ключову роль у заснуванні Київського художньо-промислового і наукового музею, відкритого в 1904 році. В цей час колекція Ханенків представлена в Державному музеї західного і східного мистецтва.

Тарновський Василь Васильович

Тарновський Василь Васильович (молодший) був щедрим меценатом українських культурних ініціатив: зокрема, допомагав «Київській Старовині» в 1890-х рр.. і київському історичному музею.

Микола Терещенко

Він фінансово підтримував Перше комерційне училище, Політехнічний інститут, Києво-Подільську жіночу гімназію, Міський музей старожитностей і мистецтва, Пироговську лікарню. Саме завдяки меценату Терещенку у Києві з'явився «ОХМАТДИТ»

Харитоненко Іван Герасимович

Харитоненко Іван Герасимович виділяв величезні суми на благодійність. Завдяки йому були побудовані Сумській дитячий притулок, гуртожиток для студентів Харківського університету, Харківське духовне училище, Сумське духовне училище, кілька церков

Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах

Кониський Олександр Якович

У Полтаві, де Олександр Якович служив, він не тільки організував недільні школи, а й сам писав для них книги. Пізніше свій полтавський досвід він застосував у Києві, заснувавши в місті кілька недільних шкіл.

Євген Чикаленко

Є. Чикаленко покровительствував Данилові Мордовцю, а коли той написав українську історичну повість «Дві долі», виділив йому тисячу карбованців. Меценатсво для Чекаленка було найголовнішою справою

Лазар Ізраїльович Бродський

Бродський Лазар Ізраїльович — меценат, філантроп, займався цукровою промисловістю. Багато коштів витрачав на благодійність і будівництво. На його кошти утримувалась єврейська лікарня в Києві, установи єврейської освіти

Меценати на Галичині

Андрей Шептицький

Митрополита Андрея Шептицького називали «духовним главою українського народу»

Крім захисту інтересів української церкви, А. Шептицький займався меценацтвом.

Андрій Шептицький опікувався сиротами, тому у 1917 р. для українських сиріт було засновано Фонд митрополита Андрея Шептицького

Дідушицький Володимир

Дідушицький захоплювався колекціонуванням рідкісних зоологічних, ботанічних і мінералогічних експонатів. У 1857 році перевіз свої колекції до Львова, в 1880 році подарував їх, разом з побудованим на той час музеєм, місту. Музей графа Дідушицького був відомий у Східній Європі і славився унікальними зборами природних багатств, фольклору та старожитностей Галичини.

Меценати 30-80-х років ХХ століття

Павло Платонович Потоцький — генерал, учасник Першої світової війни, колекціонер, меценат. Як видатного колекціонера, мецената слід згадати київського педіатра Давида Лазаревича Сігалова. Косовський Володимир Іванович — лікар, поет, громадський діяч. Свою доброчинність проявив у допомозі Іванові Макаровичу Гончару, який збирав на Фастівщині старовинні речі. Ним, у хаті, де жив Стеценко, було засновано меморіальний музей композитора

Сучасне меценатство

Сучасне меценатство має досить розвинені форми.

Розвитку меценатства сприяє Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» та податкове законодавство, яке визначає пільги тим, хто займається благодійною діяльністю.

Сергій Тарута

Сергій Тарута є одним із засновників приватного музею національного культурного надбання «Платар», що володіє найбільшим приватним зібранням старожитностей Трипільської доби. Заснував премію Арсенія та Андрія Тарковських.

Віктор Пінчук

У 2006 р. створено Благодійний фонд Віктора Пінчука, головою Фонду є Віктор Пінчук, та Центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre — найбільший центр сучасного мистецтва в Східній Європі.

Серед головних проектів:

Акція «Година Бути разом», в рамках якої відбувся благодійний концерт сера Пола Маккартні на Майдані Незалежності в Києві. Проведено 11 масштабних виставок відомих зарубіжних та українських художників у PinchukArtCentre. У 2008 р. заснована Премія PinchukArtCentre — перша загальнонаціональна премія у сфері сучасного мистецтва. Вручається раз на два роки молодим українським художникам (до 35 років). У червні 2009 р. PinchukArtCentre представляв Україну на 53-й Венеціанській бієнале. В Українському павільйоні експонувалася виставка Іллі Чичкана (Україна) та Міхара Ясухіро (Японія) «Степи мрійників». Підтримка камерного оркестру «Пори року» з моменту його заснування в 1993 р.

Рінат Ахметов

Рінат Ахметов засновник Благодійних фондів «Розвиток України» та «Ефективне управління». Мету своєї меценатської діяльності бачить у підтримці найважливіших об'єктів української культурної спадщини та в розширенні доступу українських громадян до надбань світової культури

Найважливішими проектами є:

Завершення реставрації Будинку митрополита на території «Софії Київської». Виставка бронзової скульптури з колекції Людовика XIV «Аполлон у кузні Вулкана» — перша виставка, привезена із Лувру в Україну. Робота над відновлення Національного музею народної архітектури та побуту в с. Пирогово Фінансування веб-сайту про архітектуру України «Архітектурний процес»

Воронов Ігор

Воронов Ігор — власник однієї з найбільших у Східній Європі колекцій скульптури і живопису, творець Арт-фонду Воронова. Ним було влаштовано першу в Україні виставку мініатюр Огюста Родена та Олександра Архипенка, експонування творів Олександра Архипенка, Пабло Пікассо, Амадео Модільяні, Альберто Джакометті, Костантина Бранкузі на виставці «Арт-Київ», дні російської культури в Російському музеї «Мистецтво андеграунду і нонконформізму».

Серед українців діаспори меценатською діяльністю відзначились:

Антонович Омелян Миколайович Петро Яцик Джеймс Костянтин Темертей Юрій Ємець Степан Горлач Олексій Воскобійник Володимир Баранецький Яремко Іван Юрійович Гуцуляк Ераст

Дякую за увагу!

Роботу виконала: Учениця 11 класу Барбой Карина