Презентация "Іван Федорович" (7 класс) по истории – проект, доклад

Іван Федорович

Іван Федоров, Друкар (1510—1530 — † 5 (15) грудня 1583, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник.

Існує декілька версій походження Івана Федоровича (відомо, що у своєму друкарському знакові він використовував шляхетський герб Рогоза).

З квітня 1563 по березень 1564 р. разом із Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту й виготовленням гравюр для видання "Апостола"

Після спалення їхньої друкарні обидва друкарі залишили Москву; осіли в Заблудові (північне Підляшшя, на межі польських і білоруських земель), маєтку литовського гетьмана Григорія Ходкевича, згодом прихильника Івана IV Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що друкарі втекли з Москви від переслідування, бо нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

1572 р. переїхав до Львова (без Петра Мстиславця). 1573—1574 рр. у монастирі св. Онуфрія «друкованє занедбане обновил» (надгробна епітафія на могилі у Львови). Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працював над новим виданням "Апостола", прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. У післямові розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

Першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

Останні два роки життя провів у роз'їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами.

Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові. На надгробку Івана Федоровича було зроблено напис: «Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм старанням друкарство небувало обновив»

Іменем Івана Федорова довгий час називався Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Росії його іменем названо продовжуване видання, присвячене стародрукам — «Федоровські читання» (М., 1976 і далі.).

Видання 1. Апостол. Москва, друкувався з 17/IV 1563 по 1/III 1564,

2 та 3. Часлословець. Москва, два тиражі збереглось не менше 7 екземплярів.

4. Євангеліє учительне. Заблудів друк у два кольори, зберіглося не менше 31 примірника.

5. Псалтир з часословцем. Заблудів, Дуже рідкісне видання: відомо всього три екземпляри

6. Апостол. Львів зберіглося не менше 70 екземплярів,

7. Буквар. Львів, 1574, тираж, ймовірно, 2000, але наразі знайдено лише один екземпляр

8. Грецько-руська церковнославянська книга для читання. Острог, 1578, також відомий лише один екземпляр

9. Азбука (Читанка). Острог, 1578 тираж був більшим, але збереглися лише два неповні екземпляри

10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, 1580, зберіглось не менше 47 екземплярів.

11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання ,Острог, 1580, збереглось не менше 13 екземплярів

12. Хронологія Андрія Римш

1581

також відомий лише один екземпляр

13. Острозька Біблія Острог, 1581 зберіглось біля 400

кінець