Презентация "Вскармливания недоношенных детей" по медицине – проект, доклад

Особливості вигодовування недоношених новонароджених. Поняття про “вільне” вигодовування, його форми і показання до призначення.

Новонароджені з низькою масою тіла.

Немовлята, які мають масу тіла менше ніж 2500 гр. незалежно від гестаційного віку, належать доновонароджених з низькою масою тіла - НМР

Недоношені діти

Класифікація новонароджених (ВООЗ):

Передчасно народжені діти (від 24 до 37 тиж.); Народжені в термін (своєчасно) (37-42 тиж.); Діти, які народились після терміну – (більше ніж 42 тиж.) (переношені)

Підгрупи передчасно народжених дітей:

З низькою масою тіла при народженні (від 2500 гр до 1501 гр.); З дуже низькою масою тіла (1001 – 1500 гр); З екстемально низькою масою тіла (менше 1000 гр)

Ступені недоношеності:

Маса тіла 2001 – 2005 г (35 – 37 тижнів)

Маса тіла 2000 – 1501 г (32 – 34 тижні)

Маса тіла 1001-1500 г (29-31 тиждень)

Маса тіла менше 1000 г (менше 28 тижнів)

Час вигодовування недоношених дітей:

I ступінь недоношеності – через 6-9 годин після народження; II ступінь недоношеності – через 9-12 годин після народження; III ступінь недоношеності – через 12-18 годин після народження; IY ступінь недоношеності – через 24-36 годин після народження.

Середньомісячна прибавка маси тіла у недоношених дітей

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:

відсутність або погана координація смоктання і ковтання: координація смоктання, ковтання і дихання – на 32-34 тиж. незначний об’єм шлунку і різко знижений тонус езофагокардіального сфінктера сприяють зригуванню їжі, а також її аспірації сповільнене звільнення шлунка внаслідок низької перетравлюючої здатності шлункового соку (в 2-3 рази менше у порівнянні з доношеними)

Координоване смоктання:

При якому в перший день після народження на 3-5 смоктальних рухів є одне ковтання, а з 2-го дня – на 10-30 смоктальних рухів припадає одне ковтання.

значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція кишківника (білків, жирів, вуглеводів) і в меншій мірі – пристінкове (мембранне) травлення (гідроліз і всмоктування) знижена моторна активність і дискоординація травного каналу знижена секреція імуноглобулінів (імунологічна резистентність кишківника) знижена клітинна проліферація і міграція еритроцитів, що пояснює низьку регенераторну здатність слизової оболонки

Терміни початку смоктання недоношених дітей:

І ступінь (2001 – 2500 гр) – на 1-3 день; ІІ ступінь (2000 – 1501 гр) – на кінець 2-го тиж.; ІІІ ступінь (1500 – 1001 гр) – початок 2-го місяця

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі: потрапляння їжі в шлунок викликає тахіпное, брадикардію, зниження PO2, іноді апное; внутрішньоутробні запаси кальцію, фосфору, білків, вітамінів А, С і Е, мікроелементів і заліза менші, ніж в доношених, що приводить до їх дефіциту при рості дитини.

Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:

Ефект передчасного народження припинення парентерального харчування; втрата материнського контролю за метаболізмом; потреба невідкладної адаптації; розбалансованість адаптаційних процесів, що пов’язані з травленням; “нефізіологічність” ентерального харчування.

Особливості грудного молока після передчасних пологів:

Має велику енергетичну та біологічну цінність Містить більше білків, жирів, мало вуглеводів Переважання серед жирних кислот лінолевої та ліноленової Підвищений вміст 2- і 3-фукозидази (біфідогенний фактор) у вуглеводній фракції Відносний дефіцит Ca, P, Co, Cu, Zn, Fe, фолієвої кислоти

Недоношені діти надзвичайно чутливі до недостатнього харчування,тому що:

Запас білків та енергії у недоношеної дитини обмежений; Співвідношення площі поверхні та маси тіла дуже високі, що обумовлює більшу потребу у харчових інгредієнтах та енергії; Здатність до перетравлення, всмоктування та засвоєння харчових інгредієнтів знижена.

Формула на перші 10 днів життя:

Кількість молока в мл на 1 годування = 3×день життя ×масу тіла в кг (при умові 7-разового годування) Формула Ромеля (4-10 день) : n+10 на кожних 100 г маси тіла, де n – кількість днів життя дитини

Після 10-го дня – розрахунки об’ємним методом:

9-11 день – 1/7 маси тіла; 12-14 день – 1/6 маси тіла; 3-4 тижні – 1/5 маси тіла; до 1500 г – розрахунки до 1 міс на ФМ від 1501 г до 2000 г – до 2 тиж. на ФМ більше 2000 г – на ІМ

Метод Ф. Севендж-Кінга 1995:

1 день життя – 60 мл молока/кг, 2 день життя – 80 мл молока/кг на добу, 3 день життя – 100 мл молока/кг на добу, 4-7 день життя – щодня збільшувати на 20 мл/кг на добу, з 8 дня життя щоденно по 200 мл/кг на добу, поки маса тіла не досягне 1800 г і дитина не буде самостійно смоктати груди

Режим вигодовування недоношених немовлят:

Кількість годувань – 8 разів на добу через 3 години протягом доби, без нічної перерви.

Види вигодовування недоношених дітей:

ентеральне харчування (груди матері, вигодовування з ложечки, разові і постійні зонди – назогастральні, назодуоденальні), парентеральне харчування (пупкова, периферичні, центральні вени)

Ентеральне харчування

Вид вигодовування залежно від гестаційного віку:

до 30-31 тиж., маса тіла 1300 гр. і менше – зондове годування з використанням материнського молока; 31-32 тиж., 32-34 тиж. – годування з чашечки материнським молоком; 34-36 тиж. – прикладання до грудей, грудне вигодовування.

Годування з ріжка

Годування шприцом

Фізіологічна потреба у харчових інгредієнтах недоношених дітей при природному вигодовуванні:

Енергетичні затрати недоношеної дитини:

Затрати в стані спокою – 40-50 ккал Затрати в стані активності + 10-15 ккал Затрати при охолодженні + 10-15 ккал Затрати з випорожненнями + 10-15 ккал Потреби росту + 5-25 ккал Специфічно – динамічний ефект + 5-20 ккал

Добова потреба недоношеної дитини в енергії на 1 кг маси:

У перші три дні – 30-60 ккал/кг На 10-14 день – 100 – 120 ккал/кг У місячному віці – 135-140 ккал/кг З 2-х місячного віку: для недоношених І-ІІ ступеня – 130-135 ккал/кг для глибоконедоношених – 140 ккал/кг У віці 4 –5 міс. - 130 ккал/кг

Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:

Причини, що зумовлюють необхідність зондового харчування:

діти, які народилися до 33 тижня вагітності (відсутність смоктального рефлексу); Будь-який термін недоношеності при наявності перинатальної патології – постгіпоксичні, інфекційні, токсичні, травматичні енцефалопатії, перехідні функціональні порушення ЦНС.

Способи зондового харчування:

одноразове введення зонда у шлунок; застосування шлункового зонда протягом кількох днів; введення зонда у дванадцятипалу кишку.

Переваги безперервного харчування:

значно рідше бувають блювання, проноси; можна більше ввести їжі протягом доби; краще проходить розщеплення та абсорбція харчових нутрієнтів; активно збільшується маса тіла; зменшується одноразове навантаження на органи детоксикації, серцево-судинну і дихальну системи.

Вимоги до зонда:

м’який, еластичний, легкий; не змінює свої фізико-хімічні властивості (еластичність, мякість, хімічний склад) при тривалому зондовому харчуванні; відповідати віку дитини; мати маркування довжини.

Правила введення зонда:

катетер вводять інтрагастрально через рот або носові ходи на довжину, що дорівнює віддалі від перенісся до мечоподібного відростка грудини, а інтрадуоденально – на 2 см більше; фіксують лейкопластирем над верхньою губою; до і після годування зонд промивають дистильованою водою; правильність введення перевіряють шляхом аспірації вмісту шлунка.

Назодуоденальний зонд

Назогастральний зонд

Переваги назодуоденального харчування:

рідко спостерігається аспірація їжі; швидше досягається бажаний ефект; повніше задовільняється енергетична потреба дитини; краще відбувається збільшення маси.

Недоліки назодуоденального харчування:

погіршується засвоєння жирів; може виникнути виразково – некротичний ентероколіт; закупорка зонда.

Правила вигодовування дитини з низькою вагою при народженні:

з метою збільшення виділення молока необхідно якнайшвидше його зціджувати; слід якомога більше зціджувати його перед кожним годуванням дитини, тобто через кожні 3 години, як вдень, так і вночі, тобто 8 разів на добу; не варто робити великих проміжків між зціджуванням;

якщо мати зціджує всього 1-2 рази на день або вночі робить між цим великі інтервали, утворення і виділення молока зменшується; дітей з масою менших 1600 грам звичайно годують через назогастральний зонд, по якому молоко повинно стікати вниз під силою свого тяжіння, тобто його не слід нагнітати; якщо маса дитини понад 1600 грам, і збережений рефлекс ковтання, мати може годувати дитя зцідженим грудним молоком з маленького кухлика;

якщо маса дитини уже досягла 1600 г, то варто в такому випадку прикладати дитя до грудей, це допомагає розвивати вміння смоктати, а також стимулює рефлекс виділення молока; слід допомогти дитині взяти груди в правильному положенні; спочатку недоношена дитина смокче з перервами, не слід забирати у неї груди під час такого перепочинку; після того, як дитина посмоктала груди стільки, скільки могла, мати повинна зцідити молоко і дати дитині відміряну кількість молока з маленького кухлика;

слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання організм дитини “спалює” молоко, отримане ним під час годування, внаслідок чого дитя не набирає масу; регулярно зважувати дитину, щоб переконатися, що вона набирає масу.

Схема парентерального харчування :

Кількість з 1 по 7 день – 60-150 мл/ кг/добу склад: глюкоза 10% - 40мл (4 г глюкози) амінокислоти 5% - 50мл (2,5г білка, 5г цукру) жирова емульсія 20% - 10мл (2г жиру, 0,5г цукру) Співвідношення: 15,3% білка 27,3% жирів 57,3% цукру Енергетична цінність: 68 ккал в 100 мл

Суміші для харчування недоношених:

SМА, прегестиміл, портаген; енфаміл для недоношених дітей; 3232 А, сімілак ПМ 60/40, спеціальний сімілак; Alprem (Nestle); Hipp-pre (Hipp); Nenatal (Nutricia).

Суміші для харчування недоношених

Потреба в рідині для недоношених :

добова кількість – 200-250 мл/кг ; кількість рідини, яку дитина отримує з грудним молоком (8-7% його складу); орієнтовно кількість додаткового пиття складає об‘єм одного годування; для пиття використовують 5% розчин глюкози, суміш 5% глюкози та ізотонічного розчину в однакових пропорціях; з місячного віку непідсолоджену кип‘ячену воду.

Поради Севеджа Кінга, 1995

Недоцільно застосовувати режим спраги і голоду у недоношених дітей. Корисно вигодовувати недоношену дитину грудним молоком через 6 год після пологів. Необхідно призначити інфузійну терапію в перші дні після народження всім недоношеним, які не отримують ентерального харчування. Важливо враховувати індивідуальні особливості недоношеної дитини. Необхідно проводити щоденні розрахунки харчових інгредієнтів, вести щоденник харчування .

Властивості сучасних адаптованих сумішей для недоношених дітей:

гіперкалорійність в порівнянні з стандартними алаптованими сумішами для доношених дітей; підвищений вміст білкового компонента (1,9-2,2 гр. на 100 мл); обов’язкова присутність поліненасичених жирних кислот, представниками яких є омега –3 і омега – 6 жирні кислоти; обов’язкова пристутність таурину, холіну, інозітолу і L-карнітину;

зменшена кількість лактози, обов’язкова пристутність полімера глюкози, який покращує всмоктування і засвоєння кальцію, фосфору, інших мінеральних речовин і зменшує осмотичне навантаження на нирки дитини; покращений мінеральний склад.

Типовий вміст окремих харчових складників у продуктах харчування для недоношених немовлят (вміст у 100 мл):

Світові тенденції:

зменшення тривалості періоду повного парентерального харчування; широке використання раннього “трофічного” або “мінімального” ентерального харчування (2,5-20,0 мл/кг/добу); застосування харчових продуктів, спеціально призначених для недоношених немовлят (суміші, “підсилювачі” грудного молока, тощо).

Збагачення грудного молока:

білками; вуглеводами; кальцієм; натрієм; магнієм; міддю; цинком; вітамінами.

Неможливість розпочати ентеральне харчування у ранній постнатальний період на фоні порушеної адаптації і наявної гострої патології. Неможливість забезпечити специфічні харчові потреби за рахунок повного парентерального харчування через: відсутність педіатричних білкових препаратів для ПХ;

високу вартість і непостійне забезпечення жировими емульсіями для ПХ; відсутність педіатричних полівітамінних і мікроелементних комплексів для ПХ.

Основні продукти харчування для недоношених немовлят:

Грудне материнське молоко. Стандартні адаптовані суміш.; Спеціальні суміші, призначені для недоношених немовлят: “підсилена” дієта: грудне молоко + багатоскладовий “підсилюючий” додаток; “формула” грудного молока.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !