- Михайло Грушевський

Презентация "Михайло Грушевський" (9 класс) по истории – проект, доклад

Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
Слайд 7
Слайд 8
Слайд 9
Слайд 10
Слайд 11

Презентацию на тему "Михайло Грушевський" (9 класс) можно скачать абсолютно бесплатно на нашем сайте. Предмет проекта: История. Красочные слайды и иллюстрации помогут вам заинтересовать своих одноклассников или аудиторию. Для просмотра содержимого воспользуйтесь плеером, или если вы хотите скачать доклад - нажмите на соответствующий текст под плеером. Презентация содержит 11 слайд(ов).

Слайды презентации

Михайло Грушевський – видатний представник української історичної науки
Слайд 1

Михайло Грушевський – видатний представник української історичної науки

Миха́йло Сергі́йович Груше́вський (17 (29) вересня 1866, Холм, нині Польща — 25 листопада 1934, Кисловодськ, РРФСР) — професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917–1918), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), авто
Слайд 2

Миха́йло Сергі́йович Груше́вський (17 (29) вересня 1866, Холм, нині Польща — 25 листопада 1934, Кисловодськ, РРФСР) — професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917–1918), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), автор понад 2000 наукових праць.

В липні 1886 року Грушевський пише письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету[1]. Роки навчання, Грушевський згадує із певним розчаруванням, то був час занепаду Київського університету. Ро
Слайд 3

В липні 1886 року Грушевський пише письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету[1]. Роки навчання, Грушевський згадує із певним розчаруванням, то був час занепаду Київського університету. Російська влада нещодавно провела університетську реформу, аби не допустити «вільних» думок у студентів. Викладачі, втомлені численими нагінками та можливістю переслідування з боку влади, намагались уникати співпраці із студентами[3]. В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича. За його керівництва, Грушевський написав чимало невеликих історичних есе, зокрема, статтю «Южно-русские господарские замки в половине XVI века» (1887 р.), що була опублікована різними газетами й журналами. На третьому курсі Грушевський написав наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», яку 1890 було удостоєно золотої медалі

Навчання в університеті

В 1894 році, за рекомендацією В.Антоновича, Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету[4]. 12 жовтня 1894 року, Грушевський зробив свій перший вступний виклад у Львівському університе
Слайд 4

В 1894 році, за рекомендацією В.Антоновича, Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету[4]. 12 жовтня 1894 року, Грушевський зробив свій перший вступний виклад у Львівському університеті. Цей виступ із ентузіазмом був сприйнятий українською громадськістю, велика зала ледве зуміла вмістити усіх бажаючих. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. У Львові Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), з яким почав співпрацювати ще в 1892 році. Очолив Історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896–1913). Грушевський залучає до роботи в НТШ студентів, молодих викладачів. Він займається редагуванням «Записок Наукового товариства імені Шевченка», і саме завдяки його організаторським здібностям вдалося видати більш ніж 100 томів. В цей час він знайомиться з Іваном Франком і разом вони привертають міжнародну увагу до україністики

Львівський період

Грушевський сприяв переходові української науки в Східній Галичині від поодиноких індивідуальних історичних пошуків до організованого, колективного й систематичного вивчення історії України та створив власну наукову школу (І.Крип'якевич, В.Герасимчук, С.Томашівський, І.Джиджора, М.Кордуба, І.Кревець
Слайд 5

Грушевський сприяв переходові української науки в Східній Галичині від поодиноких індивідуальних історичних пошуків до організованого, колективного й систематичного вивчення історії України та створив власну наукову школу (І.Крип'якевич, В.Герасимчук, С.Томашівський, І.Джиджора, М.Кордуба, І.Кревецький, Ом. Терлецький), яка виконувала освітню (підготовка істориків-професіоналів) і дослідницьку (вивчення широкого кола проблем історії України) функції[4]. 26 травня 1896 року, у м. Скала (нині смт Скала-Подільська) Михайло Грушевський вінчається з Марією Вояківською. Протягом 1897–1898 років, Михайло Грушевський пише І том своє фундаметальної праці — «Історія України-Руси», і вже наприкінці 1898 року, ця робота була надрукована у Львові. Незабаром Грушевський видає ще два томи своєї праці. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте забороненна російським урядом. Перебуваючи на Галичині, Грушевський намагався триматися осторонь від політики, проте 1899 року він разом із Франком увійшов до Української національно-демократичної партії та очолив міське відділення. Але незабаром, через небажання відлучатись від наукової роботи, вийшов із неї[3]. Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник» (Львів, 1898–1905, Київ, 1905—07), був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899). В 1904 році Грушевський відкрив на власні кошти приватну вчительську семінарію в м. Коломия[4]. Восени 1905 року, Михайло Грушевський виїзджає на Україну, в цей час він відвідує Київ, Одесу та Харків.

31 березня 1916 вчена рада Львівського університету позбавила його посади професора. У вересні 1916 переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва «Украинская жизнь». Пра
Слайд 6

31 березня 1916 вчена рада Львівського університету позбавила його посади професора. У вересні 1916 переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва «Украинская жизнь». Прагнув об'єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії, Румянцевській бібліотеціці (нині Російська державна бібліотека) над матеріалами до 8-го тому «Історії України-Руси»[4]. Волю йому принесла Лютнева революція у Петрограді.

У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації УПСР. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність. Був одним із засновників громадської міжнародної організації — комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інст
Слайд 7

У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації УПСР. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність. Був одним із засновників громадської міжнародної організації — комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інститут (УСІ; діяв спочатку в Празі, потім у Відні). В цей час Грушевський переглянув свої погляди з питань державного будівництва. Запропонував концепцію української національної державиви-республіки з безкласовим соціальним ладом («Початки громадянства. Генетична соціологія», 1921).[4] 25 серпня 1921 року повідомлялося про розкол у таборі Українських лівих есерів за кордоном та створення двох групи, які включили кожна-одну з партій: на чолі з М. Грушевським у Відні та на чолі з М. Шаповалом — у Празі. 4 вересня 1921 в харківській газеті «Вперед» повідомлялося, ЦК Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) виключив Грушевського з рядів партії, заявивши, що його виїзд до УСРР став зрадою партії, оскільки Грушевський не погодився з рішенням про рееміграцію з ЦК УПСР. [1] На еміграції Грушевський проводив роботу над великим науковим проектом — багатотомною «Історією української літератури». Перші томи цієї роботи були надруковані в 1923 р., останній, 6-й том, лишився в рукописі і був надрукований тільки у 1995 році

Еміграція

1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім'єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існуванн
Слайд 8

1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім'єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI–XVIII століттях. При цій комісії у зв'язку з 350-річчям друкованої справи в Україні був створений комітет, секретарем якого був призначений В. Барвінок.Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924–1931 роках очолював історичні установи ВУАН. 14 квітня 1926 політбюро ЦК КП(б)У в постанові «Про Українську академію наук» висловилося за можливість підтримати кандидатуру Грушевського на посаду президента ВУАН. 3 жовтня 1926 відбулося урочисте вшанування Грушевського у зв'язку з 60-літтям від дня народження та 40-літтям наукової діяльності. 12 січня 1929 загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії.

Грушевський-академік

Останні роки життя. Від 1931 року змушений був жити в Москві. У січні 1934 року Володимир Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинуваче
Слайд 9

Останні роки життя

Від 1931 року змушений був жити в Москві. У січні 1934 року Володимир Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності — далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого. 23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати ті «свідчення», які з нього «вибили» слідчі погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 січня 1933 року справу екс-голови Центральної Ради закрили зі зловісним, водночас, поясненням-вердиктом — з огляду на його… смерть. І все ж не виконали цього вироку одразу ж, а відтермінували його до 25 листопада 1934 року, коли Грушевський справді помер у Кисловодську від сепсису через три дні після операції з видалення фурункула. Операцію цю провів головний лікар місцевої лікарні, котрий хірургом… не був. А перед цим він відмовив Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом…[6] Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане. 25 листопада о другій годині дня зупинилось серце Грушевського.

Могила Грушевського на Байковому цвинтарі

Вшанування пам’яті. Пам'ятна монета НБУ 2007 року. Пам'ятна монета НБУ 1996 року
Слайд 10

Вшанування пам’яті

Пам'ятна монета НБУ 2007 року

Пам'ятна монета НБУ 1996 року

Пам'ятник Грушевському у Києві. Пам'ятник Грушевському у Луцьку. Погруддя Михайла Грушевського в Червонограді. Пам’ятники та барельєфи
Слайд 11

Пам'ятник Грушевському у Києві

Пам'ятник Грушевському у Луцьку

Погруддя Михайла Грушевського в Червонограді

Пам’ятники та барельєфи

Список похожих презентаций

Михайло Грушевський

Михайло Грушевський

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. Видатний громадський і державний діяч, визнаний лідер національно-демократичної революції, ...
Государственная символика России история и современность

Государственная символика России история и современность

Печать Ивана III. Герб России в XVII веке 1613 1699. Гербы в XIX веке. Герб России в XIX веке. Средний и Малый государственные гербы (XIXв.). Государственный ...
Западноевропейская история и финансы

Западноевропейская история и финансы

Цели курса:. Основная цель курса- формирование общего представления о развитии западноевропейской истории и месте финансов в ней, а также –формирование ...
Имя Юрия Алексеевича Гагарина и история нашей школы

Имя Юрия Алексеевича Гагарина и история нашей школы

Творческое название Пионер – значит первый! Типология проекта. Категория учащихся: 5 класс. Предмет: история. Тип проекта: информационный. Аннотация. ...
Древнейшая история Приамурья

Древнейшая история Приамурья

АРХАЙОС –древний ЛОГОС – слово, знание Греческий философ Платон IV в. до н. э. Б.С. Сапунов, А.П. Окладников, А.П. Деревянко. КУЛЬТУРНЫЙ СЛОЙ – слой ...
Древняя Эллада: политическая история

Древняя Эллада: политическая история

1. Античность. С. 52- выделите черты античности Период III тыс. до н.э. – V в.н.э. Средиземноморские цивилизации (Греция, Рим) Связь частной собственности ...
Всеобщая история

Всеобщая история

№1. Главное отличие человека от обезьяны а) умение говорить; б) умение пользоваться орудиями труда; в) умение ходить на двух ногах; г) умение рисовать; ...
День народного единства в России: история праздника

День народного единства в России: история праздника

4 ноября в России отмечается День народного единства. Праздник был учрежден Федеральным Законом "О внесении в статью 1 Федерального закона. "О днях ...
Ивановка - история далёкая и близкая

Ивановка - история далёкая и близкая

Село родное. По легенде старой и забытой Жил могучий богатырь Орслан. Совершил он подвигов немало, В его честь назвали речку Еруслан. Речка эта много ...
Древняя история славян: расселение, занятия, религия и общественный строй

Древняя история славян: расселение, занятия, религия и общественный строй

1 вариант Цивилизация или первобытное общество? Выдели признаки. Раскопаны поселения из 10-15 домов в виде хижин-шлашей, которые стояли по кругу и ...
Древнейшая история края

Древнейшая история края

Заселение нашего края человеком началось в завершающий период древнего каменного века-палеолита. Около 10-12 тыс. лет назад наступил период мезолита(среднего ...
Всеобщая история

Всеобщая история

Тест складається з трьох частин:. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1–42). Приклад. Всесвітня історія. Епоха зрілого (високого) Середньовіччя ...
Всеобщая история

Всеобщая история

10 Средние века. Новая история (19 в.). Новейшая история Фразы Искусство Древний мир 30 40 50. Новая история (15-18 вв.). Они управляли родовой общиной-…. ...
Два цвета времени?

Два цвета времени?

План урока. 1. СССР после смерти Сталина И.В. 2. Политический портрет Хрущева Н.С. 3. Реформаторская деятельность Хрущева и её последствия 4. Особенности ...
XVII «бунташный» век

XVII «бунташный» век

Основные направления внешней политики Алексея Михайловича. Северо-западное Борьба со Швецией за выход к Балтийскому морю Русско-Шведская война (1656-1661 ...
Архитектура позднего времени в Египте

Архитектура позднего времени в Египте

Архитектура Египта. Основное понимание древнеегипетской архитектуры основано на изучении религиозных памятников, сооружений наиболее сохранившихся. ...
Западная Азия в век железа

Западная Азия в век железа

Древняя Финикия. «Библ» в переводе с финикийского значит «гора». «Тир» - «скала», а «Сидон» - «место для рыбной ловли». Финикийцы занимались разными ...
Борьба русского народа с иноземными захватчиками с X по XIV век

Борьба русского народа с иноземными захватчиками с X по XIV век

«Слово…» и сегодня читается как моление о будущем – великое Слово наших предков. О детях, внуках, правнуках. О нас с вами. И о тех, кому после нас ...
Деревянный век

Деревянный век

«Деревянный век». Издревле на Руси строили жилища из дерева. Русская земля всегда была богата лесами. Дерево легко поддается обработке, а значит, ...
Восемнадцатый век в истории России

Восемнадцатый век в истории России

Эпиграф. «История – свидетельница веков, Факел истины, душа памяти, наставница жизни.». Цицерон. ПРАВИТЕЛИ. Петр I (1682-1725) Екатерина I (1725-1727 ...

Советы как сделать хороший доклад презентации или проекта

  1. Постарайтесь вовлечь аудиторию в рассказ, настройте взаимодействие с аудиторией с помощью наводящих вопросов, игровой части, не бойтесь пошутить и искренне улыбнуться (где это уместно).
  2. Старайтесь объяснять слайд своими словами, добавлять дополнительные интересные факты, не нужно просто читать информацию со слайдов, ее аудитория может прочитать и сама.
  3. Не нужно перегружать слайды Вашего проекта текстовыми блоками, больше иллюстраций и минимум текста позволят лучше донести информацию и привлечь внимание. На слайде должна быть только ключевая информация, остальное лучше рассказать слушателям устно.
  4. Текст должен быть хорошо читаемым, иначе аудитория не сможет увидеть подаваемую информацию, будет сильно отвлекаться от рассказа, пытаясь хоть что-то разобрать, или вовсе утратит весь интерес. Для этого нужно правильно подобрать шрифт, учитывая, где и как будет происходить трансляция презентации, а также правильно подобрать сочетание фона и текста.
  5. Важно провести репетицию Вашего доклада, продумать, как Вы поздороваетесь с аудиторией, что скажете первым, как закончите презентацию. Все приходит с опытом.
  6. Правильно подберите наряд, т.к. одежда докладчика также играет большую роль в восприятии его выступления.
  7. Старайтесь говорить уверенно, плавно и связно.
  8. Старайтесь получить удовольствие от выступления, тогда Вы сможете быть более непринужденным и будете меньше волноваться.