Презентация "Скло" по химии – проект, доклад

Скло

Підготувала Ільченко Ірина 10 клас

Неорганічне скло — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти.

Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм'якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов'язкий і далі — у текучий стан — скломасу.

Історична довідка

Скло відоме людям уже близько 55 століть. Найдревніші зразки були знайдені в Єгипті. В Індії, Кореї, Японії знайдені скляні вироби, вік яких відноситься до 2000 року до н.е. Розкопки свідчать, що на Русі знали секрети виробництва скла більш тисячі років тому. А перше згадування про російський скляний завод відноситься до 1634 р. Масовий же характер виробництво скла придбало лише наприкінці минулого сторіччя, завдяки винаходу печі Сіменса-Мартіна і заводському виробництву соди.

Діатрета. Друга половина IV ст. Скло. Державне античне зібрання. Мюнхен

Походження

У природі скло зустрічається у складі вулканічних порід, які швидко охололи з рідкої магми при взаємодії з холодним повітрям чи водою. Іноді скло зустрічається у складі метеоритів, розплавлених при проходженні атмосфери.

Властивості скла

Скло - неорганічна ізотропна речовина , матеріал, який використовується з найдавніших часів. Існує в природній формі - у вигляді мінералів (обсидіан - вулканічне скло), але в практиці - найчастіше, як продукт скляного виробництва - однієї з найдавніших технологій в матеріальній культурі. Структурно - аморфна речовина , агрегатно відноситься до розряду - тверде тіло. У практиці присутнє величезне число модифікацій, що мають на увазі масу різноманітних утилітарних можливостей , що визначаються складом, структурою, хімічними і фізичними властивостями.

Аморфна структура скла SiO2

Види скла

Отримання

При виробництві скла використовують:

склотвірні матеріали (кварцовий пісок, сода, вапняк, доломіт, поташ, бура, каолін, пегматит, свинцевий сурик тощо)

допоміжні матеріали (сульфат натрію, селітра, триоксид миш'яку і сурми (для просвітлення скла), фториди, перекис марганцю, селен та інші речовини (для знебарвлювання скла), оксиди хрому, міді, кобальту, заліза (барвники))

Художнє скло

Художнє скло – дуже давній промисел. Із скла робили не лише посуд, шибку, лінзи й інші утилітарні предмети, але й самі різні художні вироби. Видування скла – операція, що дозволяє з в'язкого розплаву отримати різні форми – кулі, вази, келихи.

Застосування скла

Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі. Також скло застосовують для виготовлення балонів, ніжок освітлювальних та електронних ламп, газорозрядних приладів, різних електровакуумних приладів, рентгенівських трубок, компонентів електричних ланцюгів, що мають специфічні електрофізичні властивості.

Побутовий посуд і декоративні вироби з скла називають сортовим посудом або сортовими виробами. Скло, з якого вироблять ці вироби, називають сортовим.

Скляні товари класифікують за такими ознаками: За призначенням (посуд, декоративні вироби); За складом скла; За кольором; За способом формування; За фасоном і дном корпуса, дна, края тощо; За розмірами; За оздобленням; За термічною обробкою.

Дякую за увагу!