Презентация "РОЗЧИННИК" по химии – проект, доклад

“РОЗЧИННИК”

Розчини - однорідна багатокомпонентна система, що складається з розчинника, розчинених речовин і продуктів їх взаємодії. Розчини - це молекулярні суміші, які за агрегатним станом можуть бути рідкими - морська вода, газоподібними – повітря ,або твердими - багато сплавів металів.

Процес взаємодії розчинника і розчиненої речовини називається сольватацією, якщо розчинником є вода - гідратацією. Процес розчинення внаслідок взаємодій компонентів супроводжується різними тепловими явищами.

Розчинністю - називається здатність речовини розчинятися в тому чи іншому розчиннику. Розчинність залежить від природи речовини і розчинника,температури і тиску.

Чинники, що впливають на розчинність

Концентрація розчинів

Масова частка розчиненої речовини - це безрозмірна величина,що дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до загальної маси розчину. Молярна концентрація показує, скільки моль розчиненої речовини міститься в 1 літрі розчину.

Дисперсні системи – це системи, в яких одна речовина рівномірно розподілено у вигляді частинок всередині іншої речовини. До дисперсних систем відносяться звичайні (справжні) розчини, колоїдні розчини, а також суспензії та емульсії.

Суспензії - це дисперсні системи, в яких дисперсної фазою є тверда речовина, а дисперсним середовищем – рідина.

Емульсії - це дисперсні системи, в яких і дисперсна фаза і дисперсне середовище є рідинами, взаємно не змішуються. Прикладом емульсії є молоко, в якому дрібні кульки жиру плавають у рідині.

Колоїдні розчини - це високодисперсні двофазні системи, що складаються з дисперсійного середовища і дисперсної фази, причому лінійні розміри частинок останньої лежать в межах від 1 до 100 нм. Колоїдні розчини інакше називають золями.

Для осадження золю необхідно, щоб його частинки з'єдналися в більш великі агрегати. З'єднання часток в більш великі агрегати називається коагуляцією, а осадження їх під впливом сили тяжіння - седиментацією. Значення золів виключно велике, тому що вони більш поширені, ніж істинні розчини: протоплазма живих клітин, кров, соки рослин.

Колігативні властивості— властивості розчинів, які залежать від кількості частинок розчинених речовин і не залежать від їх природи.

Зниження тиску насиченої пари розчину описується законом Рауля: відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над розчином рівне мольній частці розчиненої речовини.

Щоб кількісно оцінити збільшення температури кипіння і зменшення температури плавлення розчину, слід знайти температуру при якій, за сталого тиску (1 атм.), пара чистого розчинника або чистий розчинник у твердій формі відповідно має такий же хімічний потенціал, як і розчинник у розчині.

Осмос— це спонтанний перехід чистого розчинника у розчин, відділений від нього напівпроникною мембраною. Значення осмотичного тиску для сильно розведених розчинів можна приблизно обчислити, використовуючи рівняння, виведене Вант-Гоффом.

Причини застосування розчинів

Дякуємо за увагу!