Презентация "Экономика административного региона Украины. Закарпатская область" – проект, доклад

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА «Економіка адміністративного регіону України. Закарпатська область»

Виконала: курсант групи ЕМ12-1 Агапова Вікторія Дніпропетровськ 2012

Зміст роботи

Загальні відомості. ЕГП. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Населення та його розміщення. Розвиток галузей господарства: Промисловість Сільське господарство Транспорт Невиробнича сфера Проблеми та перспективи розвитку регіону.

Загальні відомості про регіон та його ЕГП

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу

Кліматичні ресурси

Земельні ресурси

Ґрунтовий покрив Закарпаття дуже різноманітний. Для кожної рельєфної зони характерна своя група ґрунтів, хоча в цілому їх можна віднести до змішаних буроземно-підзолистих. На рівнині поширені дерново-опідзолені глеюваті ґрунти та глейові або бурі глейові ґрунти. Для передгір'я характерні буроземно-підзолисті, а в гірській місцевості переважають бурі лісові, дерново-буроземні і гірсько-лугові ґрунти.

Водні ресурси

Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.

Мінерально-сировинні ресурси

Загальний запас деревини становить 205,7 млн.м3. Природний склад лісів: твердолистяні породи – 62,2%, хвойні – 29,9% загального складу. В області основний природньо-рекреаційний і курортний потенціал – мінеральні і термальні води. Виявлено і досліджено понад 700 водопроявів у складі 67 основних родовищ мінеральних вод. Із 36 наявних в Україні типів мінеральних вод 32 – у Закарпатській області. До Державного стандарту України ”Води мінеральні питні” занесено 35 назв мінеральних вод Закарпаття.

В області розвідано 217 родовищ, більш як 30 видів корисних копалин. Значні поклади цеолітів, кам’яної солі, каолінів, родовища мармуру, керамічної та цегельно-черепичної сировини.

Населення та його розміщення

Лісова, деревообробна та лісохімічна промисловість

У промисловості Закарпатської області переважають лісова, деревообробна, лісохімічна галузі. За підсумками січня-вересня 2011 року спостерігається відчутне зростання обсягів реалізації продукції деревообробної промисловості. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини завдяки діяльності ТзОВ «Еліт –Вуд»,ТзОВ «Едельвейс» та ПП «Синевир» реалізація продукції 3 2010 – по 2011 рік зросла на 74,8 % і становила 25,7 млн.грн.

Основна проблема галузі – застарілий фізично і морально парк лісозаготівельних та деревообробних машин і механізмів. Висока енергоємність існуючого обладнання, значні витрати коштів на його утримання, надзвичайно низькі якісні та технічні характеристики роблять неможливим освоєння виробництва багатьох конкурентоспроможних видів продукції, що користується попитом.

Харчова промисловість

За останні три роки у харчовій промисловості спостерігався спад промислового виробництва, що пов’язано з кризовими явищами, які мали місце в економіці країни та негативно позначилися на промисловості області та підприємствах з виробництва харчових продуктів та напоїв зокрема. У структурі реалізації харчової промисловості більше половини складає продукція підприємств з виробництва напоїв, п’яту частину – з перероблення та консервування овочів та фруктів, десяту частину – з виробництва інших харчових продуктів. Найвагоміший внесок в цю галузь вносять такі підприємства: ОП “Ужгородський коньячний завод” (виробництво коньяку), ДП “Голден Фудс” (виробництво чіпсів, сухарів та рибної продукції), ВАТ “Свалявські мінеральні води” (виробництво мінеральних вод), СП “Айсберг” (виробництво вин), ТОВ “Влад” (виробництво борошна та круп), ТОВ “Дядя Ваня – Закарпатські овочі” та ТОВ “Консервний завод “Універ” (перероблення та консервування овочів та фруктів), ВАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” (виробництво шоколаду та цукристих кондитерських виробів).

Легка промисловість

Легка промисловість Закарпатської області, випускає різні види тканин, швейні, панчішний – вироби шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає – 17,6% ТОВ «Гроклін-Карпати» (пошив чохлів для сидіння легкових авто), ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» (пошив чоловічого і жіночого одягу), СП «Сандерс-Виноградів Гмбх.» (пошив ковдр; подушок), ТОВ «Фабрика жіночого одягу «ЛЕ-ГО Україна» (пошив жіночого одягу), ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія» (виробництво швейних виробів в асортименті), Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання «Гроно», ТОВ «Фабрика швейних виробів «Карпати-Інтерконтиненталь» у Мукачівському районі.

Машинобудування

Станом на 1 січня 2010р. в області зареєстровано 240 суб’єктів-виробників продукції машинобудування. Основна частка їх сконцентрована у містах Ужгород, Берегово, Мукачево, Тячівському та Ужгородському районах. За підсумками чотирьох останніх років машинобудівна галузь області забезпечує майже половину валової доданої вартості промисловості області, тут зосереджена третина основних засобів. Основні підприємтсва машинобудування: ЗАТ «Берегівський радіозавод» (виробництво побутової техніки), ТОВ «Полімер-Техніка» (виробництво електрообладнання для автомобілів, пластмасові вироби широкого вжитку), ВАТ «Мукачівський верстатзавод» (виробництво металообробних верстатів), ЗАТ «Єврокар» (виробництво легкових автомобілів концерну «Фольксваген»), ТОВ «Ядзакі Україна» (виробництво електричних кабелів для легкових автомобілів), завод «Конвектор» (виробництво побутових газових і електричних конвекторів), Закарпатський завод «Електроавтоматика» (виробництво санiтарно-технiчного устаткування), ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (виготовлення електрообладнання для авіаційної техніки) ЗАТ «Іршавський абразивний завод» (виготовлення інструментів)

Хімічна промисловість

Хімічна промисловість – це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хімічних композитів, органічних і неорганічних хімікатів, штучної гуми, засобів для миття та дезинфікатів та інше. Хімічне і нафтохімічне виробництво регіону включає гірничо – хімічну промисловість (здобич сірі, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. В області налічується 30 виробників продукції хімічної промисловості. Основна частка їх сконцентрована у м.Ужгород, Виноградівському, Перечинському та Свалявському районах. Основні підприємства: ВАТ “Перечинський лісохімкомбінат”, ТОВ “Інтерфіл”, якими виробляється близько 90% загального обсягу продукції галузі товариства з обмеженою відповідальністю “Грайнер Пекеджінг Ужгород”, “Полі-Стар”, “Мікро”, “Грифсканд-Свалява”, ВАТ “Затисянський хімічний завод”.

Сільське господарство

Характерною особливістю аграрного сектора регіону є висока питома вага підсобного господарства в загальному об’ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси області достатні для обробки більшості сільськогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м’ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птахівництві, обробітку зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, передгірні — на м’ясомолочному скотарстві, льонарстві, обробітку зерна і картоплі, гірські — на м’ясомолочному скотарстві і вівчарстві.

Регіональне розподілення у галузі сільського господарства

Транспортна система регіону

Закарпаття має досить розвинену транспортну систему, яка представлена розгалуженою мережею залізничного, автомобільного, повітряного та трубопровідного транспорту. Територією області проходять 2 автодороги державного значення, зокрема магістральна Київ–Чоп і регіональна Мукачево–Рогатин, та міжнародний транспортний коридор № 5 (Критський) — Лісабон–Трієст–Любляна–Будапешт–Київ–Волгоград. В області діє 17 контрольно-пропускних пунктів та пунктів спрощеного переходу через державний кордон. Авіаперевезення в області здійснюються ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород». Через територію Закарпаття проходять транс’європейські експортні магістралі (газо-, нафто- і продуктопроводи) загальною протяжністю 1700 км, а також високовольтна лінія «Мир». Єдина система магістральних нафтопроводів «Дружба» — найбільший у світі нафтопровід. Газопровід «Уренгой — Помари — Ужгород» (УПУ) — експортний газопровід, з'єднує Уренгойське газове родовище та газові родовища півночі Західного Сибіру із Ужгородом. Далі газ транспортується кінцевим споживачам у Центральній та Західній Європі.

Невиробнича сфера

Охорона здоров’я Розвитку набуває в області реорганізація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Курортна-рекреаційна мережа Закарпаття налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів щороку розширюється. Освіта Розширюється та якісно змінюється система освітньої діяльності регіону. Культура Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.

Туризм і рекреація

З року в рік туристичний потенціал Закарпатської області нарощується. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 356 об′єктів, в яких одночасно можна розмістити близько 20 тис. осіб.

Висновки

Завдання сьогодення і перспективи розвитку полягають у розв’язанні проблем використання трудових ресурсів краю і зниженні таким чином рівня безробіття, створенні умов для забезпечення сталого економічного зростання, підтримки та розвитку пріоритетних сфер економіки, малого підприємництва, раціональному використанні природних ресурсів і виробництві на цій основі завершеної конкурентоспроможної продукції. Програма дій органів влади у сфері економіки передбачає широке сприяння розвитку підприємництва, залученню іноземних та внутрішніх інвестицій, реалізації програм житлового будівництва, розвитку зв’язку, газифікації, відтворення та збереження пам’яток історії та культури краю. У цьому вбачаємо необхідність активного поглиблення економічного та культурного співробітництва з партнерами європейських та інших країн світу.

Експорт товарів

Дякую за увагу!