Презентация "Суть та характерні риси міжнародного менеджменту" по экономике – проект, доклад

СУТЬ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ПЛАН

Поняття міжнародного бізнесу Еволюційний розвиток міжнародного бізнесу Глобалізація і інтернаціоналізація Транснаціональні корпорації як об'єкт міжнародного менеджменту Міжнародний менеджмент Особливості діяльності міжнародних менеджерів

міжнародний бізнес

Це здійснення ділових операцій партнерами в більше ніж в одній країні. ВІДМІННОСТІ ВІД НАЦІОНАЛЬНОГО Використанні різних валют Розходження між правовими системами Культурна відмінність Різноманітний склад та об'єм доступних ресурсів

Характерні риси міжнародного бізнесу

ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ ДІЛОВА УГОДА КОМПАНІЙ З РІЗНИХ КРАЇН ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕВАГ МІЖНАРОДНИХ ДІЛОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Основні поняття

Міжнародний бізнес являє собою сукупність ділових операцій, пов’язаних з перетинанням національних кордонів і рухом товарів, послуг, капіталів, працівників; трансфером технологій, інформації і даних, і навіть керівництво виконавцями [Rоbock S. H., Simmonds K., p. 3]. Зарубіжний бізнес означає для національної компанії сукупність операцій за кордоном в одній або кількох країнах. Порівняльний бізнес робить акцент на зіставленні ділових операцій у різних країнах, їх загальних рис і відмінностей.

ПЕРЕВАГИ бізнесу

Конкретні вигоди міжнародного бізнесу пов’язані з отриманням більшого прибутку з урахуванням таких факторів: доступ до зарубіжних ринків робочої сили (ціна, кваліфікація); вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини; прагнення нових ринків збуту; збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості виробів (ефект масштабу і крива досвіду); зменшення валютних ризиків.

Періодизація розвитку міжнародного бізнесу

запропонована відомим американським дослідникомРічардом Робінсоном Комерційна ера (1500—1850 рр.) Ера експансії (1850—1914 рр.) Ера концесій (1914—1945 рр.). Ера національних держав (1945—1970 рр.), Ера глобалізації (з 1970р.)

Поняття глобалізації

Глобалізація — це посилення взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, що відбуваються у різних регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов діяльності [Панченко, 1996, с. 4].

Форми міжнародного бізнесу

Експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни. Локальне складування і продаж означає завезення великих партій товарів на спеціальні склади в країні-господарі з метою подальшого продажу товарів з цього складу-магазину. Локальне складання і продаж означає експорт з материнської країни або з третіх країн до країни-господаря комплектуючих деталей чи вузлів з подальшим складанням у місці на власному або орендованому підприємстві готової продукції з наступними продажами як у приймаючій країні, так і третіх країнах. Ліцензування означає передачу прав інтелектуальної власності партнеру з іншої країни на умовах отримання певних доходів.

Франчайзинг — це особлива форма лізингової угоди, за якої франчайзер не тільки продає інтелектуальну власність (переважно торгову марку), а й вимагає чіткого дотримання правил ведення бізнесу. Управлінські контракти є способом направлення фірмою частини свого управлінського персоналу до іншої країни для надання підтримки іноземній фірмі чи виконання спеціалізованих управлінських функцій протягом встановленого періоду за певну плату. Спільним підприємством називають такі міжнародні фірми, які мають двох або більше засновників — юридичних осіб з різних країн. Міжнародні корпорації являють собою підприємства з прямими іноземними інвестиціями, коли зарубіжні філії є власністю компанії.

модель Говарда Перлмуттера ЕРRG

Етноцентризм (E) означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям. Поліцентризм (P) — врахування особливостей бізнесового середовища кожної приймаючої країни. Регіоцентризм (R) — зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який включає групу приймаючих країн — сусідів. Геоцентризм (глобалізм) (G) — означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.

Фази Інтерналізації компанії

За Н. Адлером

Інтерналізація

процес перетворення зовнішніх ринкових зв’язків у внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх. теорія інтерналізації була розвинута в працях Дж. Ф. Хен­нарта, К. Н. Пітеліса, Р. Садена

Транснаціональна корпорація

(Transnational Corporation, Multinational Enterprise, Multina­tional Company, Multinational Corporation) — підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв’язаної політики та спільної стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень.

Схема ТНК

Міжнародний менеджмент

це процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі та отриманні завдяки цьому додаткових переваг і заощадження часу. дві основні складові: функції і концепції загального менеджменту — базова складова; національні моделі менеджменту материнських країн, в яких були засновані ті чи інші міжнародні корпорації — культурологічна складова.

7 основних ролей міжнародного менеджера

1. Організатор стратегічного пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку. 2. Стратегічний мотиватор. 3. Культурний аналітик. 4. Ефективний організатор і керівник інтернаціонального колективу. 5. Дипломат. 6. Громадський діяч. 7. «Стратегічний оптимізатор» міжнародного бізнесу.