Презентация "Матеріальна культура Луганской області" (8 класс) по мхк – проект, доклад

Матеріальна культура області

Культура Луганскої області за суттю своєю завжди була аграрною. Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності — належності індивіду до соціальної групи.

Національний склад Луганскої області : українці - 57,96%, росіяни - 39,05%, білоруси - 0,81%, татари - 0,34%, вірмени - 0,26%, молдавани - 0,13%, азербайджанці - 0,12%, євреї - 0,10%, поляки - 0,08%

Традиційне житло на Луганщині

основним типом поселення були села та хутори Господарські споруди найчастіше були повністю відокремлені від житлового будинку . Сьогодні ж Луганщина – промисловий регіон, де переважають міські споруди.

Традиційний одяг

Рис. Традиційний одяг лемків. ( фото з Луганського краєзнавчого музею)

в XIX столітті побутувала фабрична одежа. Вдягалися за міським зразком — верхні міські сорочки, пальта, прямоспинні свити, кожухи у чоловіків; сарафани, спідниці, кофточки, блузки, пальта — у жінок

Одяг донських козаків

Козаки вільно ставилися до самобутності в одязі і розглядали її як один з суттєвих ознак своєї самостійності .

Особливості кухні

На Луганщині в хліб домішували гречку. Готували рідкі кашоподібні страви — куліш, ячний крупник на Луганщині не варять борщ з буряком та квасолею, а готують з томатом.

Традиційні промисли області

У Луганській області добувається близько 40% всього українського енергетичного вугілля. За цією галуззю - майбутнє регіону. Чорна металургія Луганської області працює на базі коксохімічної промисловості (Стаханов, Алчевск) Легка промисловість області представлена взуттєвою, шерстяною, трикотажною

З ремесел переважає гончарство.

виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо.

традиційна культура етнічних меншин

Луганщина - світанок України, а Лутугінщіна - куточок Лемківщини Своєрідною рисою вокалізму лемківських говірок є тенденція до скорочення або стягнення деяких слів типу: зац – заяць Одяг В лемківському одязі приваблює добір тканин і кольорів, вишивка. У вишивці переважають рослинні мотиви.

Лемківський жіночий національний костюм

Традиційною їжею на лемківщині були галушки і тертянки. На свято Покрови ходили до церкви. Жінки голову платком не покривали як тут, а заплітали косу, а в коси заплітали басаруки (ленти).

Свята На Різдво Їли тільки ложками, ставили свічку, посуд з їжею стояв до ранку. Вранці сіно зв`язували і виносили в сіни, воно там хранилося. Коли саджали квочку, то ложили це сіно. Послі куті вранці до восхода сонця набирали воду в посуд, кидали туди копійки і умивалися цією водою ( будеш з грошима). Копійки кидали і до сараю, щоб веласть живність.

В 2012 році Луганська ОУНБ ім.О.М.Горького видала краєзнавчий нарис про культуру лемків, що проживають на території Луганщини. Даний нарис має відтворити лемківські традиції, залучити молодь до вивчення своїх коренів, історії, звичаїв, а також ознайомити широке коло читачів з традиціями сімейного і громадського побуту лемків, їх звичаями, обрядами, повір'ями, багатим і мелодійним пісенним фольклором, легендами, переказами, ужитково-декоративним мистецтвом тощо.

У нарисі простежується історія появи в с.Городище Перевальського району Луганської області старообрядців, їх побут, мова, особливості богослужіння, сімейні звичаї. Особливу увагу приділено розповідям, переказам, легендам про життя і побут села, почуті від місцевих жителів.

Етнічна культура російських старовірів смт Городище Перевальського району

Календар старообрядників становив світоглядну основу в розумінні картини миру. Всесвітнє значення календаря виражалося в його вічно повторюваному принципі народження - умирання - воскресіння; історичне - у духовному проживанні доль людських, у їх цивільній

За старих часів одяг із простої грубої тканини, льняний або конопельний, називав «холстинное»:

Яскравою рисою старообрядницького говору є сильне аканье-яканье й тверде «ч» -: говорять «вясна», «няделя», «чатыри», «ничаво», «лякарствы» (ліки) Городищані вели замкнутий спосіб життя й натуральне господарство.

історико-культурні памятки та природні памятки

На Луганщині 87 територій та об'єктів природно-заповідного фонду . Найцікавішими туристичними об'єктами є такі пам'ятки природи як унікальні крейдяні скелі Баранячі Лоби у смт Новоайдар, Королівські скелі у Луганському заповіднику.

Краснодонський державний музей ордена Дружби народів музей « Молода гвардія»

Меморіальний будинок - музей В.Даля

Земля Луганська у творах відомих письменників (художнє відображення любові до рідного краю, «Слово о полку Ігореві», образ Слобжанщини у творчості В.Даля, Б. Грінченко, М.Матусовського, Віталія Дойч та ін

Михайло Львович Матусовський

- відомий поет-пісенник, лауреат Державної премії СРСР в області літератури, член Союзу письменників СРСР, Почесний громадянин міста Луганська. У його піснях завжди є думка: глибока, оригінальна, жива, тонка, смілива, яскрава - різна, але неодмінно щира.

Павло Борисович Луспекаєв

- актор, Лауреат Державної премії Росії (1997, за художній фільм "Белое солнце пустыни", посмертно). Павла Луспекаєва відрізняло неутамоване жадання широкого життя в мистецтві, жадання живої справи, відповідної його таланту

Олександр Лукіч Птушко

- відомий кінорежисер, сценарист і художник, народний артист СРСР «Каменный цветок» "Новый Гулливер"Садко» “Золушка” «Алые паруса» (1961г.), «Сказка о потерянном времени» (1964г.), «Сказка о царе Салтане» (1967г.).

Сергі́й Наза́рович Бу́бка

Олімпійський чемпіон 1988 р. (Сеул) Чемпіон світу 1983 р. (Гельсінкі), 1987 р. (Рим), 1991 р. (Токіо), 1993 р. (Штутгарт), 1995 р. (Ґетеборг), 1997 р. (Атени). Чемпіон світу у приміщенні 1985 р. (Париж), 1987 р. (Індіанаполіс), 1991 р. (Севілья), 1995 р. (Барселона). Переможець змагань на Кубок світу 1985 р., чемпіон Європи 1986 р. Переможець змагань на Кубок Європи 1985 р. Чемпіон Європи в приміщенні 1985 р. Переможець гран-прі IAAF у стрибках з жердиною, переможець гран-прі IAAF серед усіх видів 1991 р., 1993 р. Чемпіон СРСР 1984 р.

Релігія регіону: 55,0% населення є православними; 25,0% належать до протестантських церков і союзів; 16,5% складають суспільства нетрадиційних та новітніх релігійних рухів; 1,7% ставляться до іудейським релігійним громадам; 1,2 % - до мусульман; 0,4% належать до Української греко-католицької церкви; 0,1% - до Римсько-католицької церкви.

Кисельова балка - урочище в Луганській області,

Рис. Храм Старобельська

Храм в пгт. Славяносербск

Храм в с. Красный Деркул церковь женского монастыря в селе Красный Деркул Станично-Луганского района Луганской области