Презентация "Житомирская область" (9 класс) по географии – проект, доклад

Житомирська область

Площа: 29,8 тис. кв. км, 4,9% від території України Межує з Вінницькою, Київською, Рівненською, Хмельницькою областями, Республікою Білорусь.

Адміністративно-територіальні одиниці

Міст обласного значення - 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський. Міст районного значення - 6 Селищ міського типу - 43 Сільських населених пунктів - 1619

Валовий регіональний продукт -14616 грн 19/25 Інвестиції в основний капітал - 3781,2¹ млн.грн. Обсяги викидів забруднюючих речовин - 86,8 тис.т

Природні ресурси

Корисні копалини: налагоджено видобуток титанових руд, динасових кварцитів, кольорового напівдорогоцінного каміння - берилу, топазу, кварцу; є необмежені запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадориту, граніту, габро); родовища високоякісного пірофіліту, унікальне родовище кварцитів.

Водні ресурси: Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів, Случ, Ірпінь, Уж, Ірша. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

Земельні ресурси: Серед зональних типів ґрунтів переважають дерново-підзолисті ґрунти піщані, глинисто-піщані й супіщані, оглеєні (52,4% площі області). У балках, долинах річок переважають дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні й торфово-болотні ґрунти. В лісостеповій частині області – сірі лісові, темно-сірі опідзолені ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лісові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів малогумусних глибоких і неглибоких, вилугуваних (3 % площі області).

Корисні копалини

Є запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини, є великі поклади габро, гранітів, лабродоритів. Присутні також рідкісноземельні елементи —ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану). Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується. В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів. Родовища корисних копалин : Ємельянівське родовище граніту Коростенське родовище граніту Коростишівське родовище граніту Лезниківське родовище граніту Іршанський титанорудний район

Демографічна ситуація

Чисельність наявного населення станом на 1 січня 2011 року становить 1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб

Етнічний склад населення

Національний склад населення Житомирської області станом на 2001 рік.

Віковий склад населення області , зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався зменшенням частки дітей у загальній кількості населення поряд із підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що ускладнює сучасну демографічну ситуацію в Житомирській області. Національний склад населення Житомирської області налічує більше 100 національностей. Переважну більшість населення області складали українці, чисельність яких становила 1254,9 тис. осіб, або 90,3 % від загальної кількості населення. Мовний склад населення Житомирської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризується такими даними : українську мову вважали рідною 93,0% населення області, 6,6% -російську. Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. У Житомирській області кількість населення у віці 10 років і старші, яке мало вищу та повну загальну середню освіту складала 790,2 тис. осіб, що порівняно з 1989 роком більше на 17,1%. За даними Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіків та жінок в області, які перебували у шлюбі, склала 686,7 тис. осіб.

Промисловість

Житомирщина – розвинутий аграрно-індустріальний регіон України. Область спеціалізується на виробництві широкого асортименту продуктів харчування, продукції добувної, легкої, хімічної промисловості, виробів з деревини та інших. Найбільш динамічно сьогодні розвивається переробна промисловість області, чому сприяє зростання попиту в самій країні. Продукти харчування знаходять ринки збуту не лише в Україні. Кондитерські і молочні вироби, цукор, крохмаль, етиловий спирт, хміль та його екстракт постачаються в країни ближнього та далекого зарубіжжя.

Машинобудування є однією з провідних галузей економіки Житомирщини. Машинобудівні підприємства виробляють обладнання для хімічної, харчової, легкої, металообробної, деревообробної промисловості, а також для агропромислового комплексу.

Добувна промисловість. На сьогоднішній день в цю галузь вкладено більше 35 млн.дол.США іноземного капіталу. Тут реалізуються інвестиційні проекти по видобутку декоративного каменю, розробці піщаних та гравійних кар'єрів, видобутку та збагаченню титанової руди, що мають стабільний ринок збуту і високий рівень рентабельності виробництва. Серед мінеральних продуктів на експорт ідуть щебінь, ільменітовий концентрат, кварцити, гранітні блоки і вироби з каменю.

Харчова галузь представлена більш, ніж 120 підприємствами хлібопекарної, кондитерської, пиво-безалкогольної, м’ясо-молочної, цукрової, борошномельної, лікерно-горілчаної промисловості. Найрозвинутіша з галузей харчової промисловості – цукрова (заводи в Бердичеві, Андрушівці, Червоному, Корнині, Іванополі, та ін.). В області діє 4 спиртових заводи. Розвиваються м’ясна, молочна, маслосироробна, овочеконсервна галузі, а також виробництво солоду (Бердичів). В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України.

Легка промисловість представлена в основному підприємствами швейної (Житомир, Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Бердичів), взуттєвої (Бердичів, Житомир), трикотажної галузей (Житомир), виробництво лляних тканин (Житомирський льонокомбінат).

Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами в містах Баранівка, Довбиш, Олевськ, Кам’яний Брід, Біла Криниця, Городниця, Коростень. Продукція цих підприємств – фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером. З 1823 року працюють Довбиський, а з 1903 року – Коростенський фарфорові заводи.

Підприємствами хімічної промисловості області виробляються хімічні волокна та нитки, лакофарбові вироби, вироби з пластмаси, кормові антибіотики.

Основу паливно-енергетичної бази області становлять місцевий торф та буре вугілля, а також привізна нафта і газ.

Сільське господарство

В структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво, що складає 53,5%, на долю тваринництва припадає 46,5%.

Рослинництво має зерново-картоплярський напрям у Поліссі і зерново-буряківничий – у лісостеповій зоні. Серед рослинництва виділяються вирощування зернових та зернобобових культур, провідні серед яких озима пшениця, озиме жито, яровий ячмінь, овес, зернобобові, гречка, просо. Вирощування картоплі є другою за значенням галуззю рослинництва в регіоні. Також значну частку серед технічних культур займають цукрові буряки, льон-довгунець, хміль. Житомирщина є регіоном, де збирають 75% українського хмелю й 30% льону-довгунця.

Тваринництво спеціалізується на вирощуванні худоби м’ясо-молочного напрямку, також розвинені свинарство; допоміжні галузі – птахівництво, вівчарство, бджільництво.

Транспортна система

Транспортна система представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними є залізничний та автомобільний. Завдяки вигідному географічному положенню й розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниць, область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом. Територією області проходить трубопровід «Дружба». У Житомирі є аеропорт.

Соціальна сфера

В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах. В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

Про здоров’я населення піклується понад 5 тисяч лікарів. Профілактику, оздоровлення та лікування жителів здійснюють всього 78 лікувальних закладів, з них 30 дільничних лікарень, 5 міських та 23 районні територіальні медичні об’єднання. Також працюють 336 лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, 26 станцій швидкої допомоги, 844 фельдшерсько-акушерські пункти. Природно-рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси Житомирщини визначають сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, а також джерела мінеральних вод (радонові води в районі Житомира і села Денишів). На півночі області є родовища торфових (село Зарічани) та сапропелевих (село Вілька) лікарських грязей. В області діють 24 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17 оздоровчих дитячих таборів.

Освіта

У галузі освіти в області працює мережа навчальних закладів. Дошкільне виховання представлене 575 дошкільними закладами, з них майже 67% працюють у сільській місцевості. Також працюють 891 загальноосвітні школи, з них 6 приватні, 3 гімназії, 4 ліцеї, 5 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, 20 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, 29 професійно-технічних.

Культура

В області працюють 1127 клубних установ, 972 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні й 6 художніх шкіл та 2 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 5 державних і 6 недержавних музеїв та 43 музеї на громадських засадах. На території області нараховується 25 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. В тому числі: 5 – загальнодержавного і 20 місцевого значення, серед них три дендропарки. У Житомирської області є культурно-архітектурні пам’ятки в Овручі, Житомирі, Новоград-Волинську, віднесених до періоду існування Київської Русі; пам’ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба й пейзажний парк у містечку Верхівнянську, де жив і працював видатний французький письменник О. де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова.

Заповідники Житомирської області

Поліський природний заповідник Природний заповідник «Древлянський»