Презентация "Закарпатская область" по географии – проект, доклад

Закарпатська область

Студента 1 курсу Спеціальність АЕФ-101 Матьоли Іллі

Рис. 1. Карта Закарпатської області

І. Економіко-географічне положення Закарптаської області та місце регіону в економіці України за ВРП

розташована на заході України; межує з країнами - членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією; з півночі і сходу має адміністративні кордони з Львівською та Івано-Франківською областями; площа області становить 12.777 тис. км2 (2,1 відсотка площі території України); чисельність населення – 1258,2 тис. осіб або2,9 відсотка від чисельності населення України; в області формується 1,41 % валового регіонального продукту України.

Рис. 2 Динаміка валового регіонального продукту Закарпатської області, млн грн

Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області

Закарпатська область включає: 13 районів; 11 міст; 19 селищ; 579 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Ужгород

Рис. 3. Адміністративний устрій Закарпатської області

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області

Природні умови Близько 2/3 території займають гори, а решту Притиснянська низовина. Область з північного та північно-східного напрямків захищена хребтами Українських Карпат. Від інших регіонів України Закарпатську область відділяють гірські перевали – Ужоцький, Верецький, Торунський та Яблуницький.

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області

Природні умови (клімат) Клімат формується переважно вологими повітряними масами з Атлантичного океану і континентальним повітрям помірних широт. Протягом року в горах випадає в середньому 1400 мм опадів, у низовині – 500–600 мм. Влітку середня температура становить +21°С, взимку –4°С. Помірно-континентальний клімат, створює цінний природний і рекреаційний потенціал області.

Природні ресурси

За рівнем лісистості Закарпаття займає перше місце в Україні. Лісами вкрито 51,4 % території області. Запаси деревини оцінюються майже у 200 млн. м3. Більше половини запасів це цінні породи деревини (дуб, бук, граб).

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:

Найбільше багатство регіону - ліси.

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: лісистість

Рис. 4. Лісистість Закарпатської та інших областей України

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: Корисні копалини

Мінерально-сировинна база налічує 217 розвіданих родовищ більш як 30 видів корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти.

Закарпаття - один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн. тонн. (на рис. Сокирнецьке відсолонення цеолітів та їх видобуток)

Корисні копалини

В області є родовища облицювального каменю в основному білий мармур.

Малоуглянське родовище мармуру

Значними є запаси будівельного каменю, що представлені андезитами, андезито-дацитами, ліпаритами, базальтами. Область володіє значними запасами високоякісної кам'яної солі, яка добувається у Солотвино. Експлуатується єдине в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд.

Андезити Кам'яна сіль Золото

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: родовища корисних копалин

Рис. 5. Корисні копалини Закарпатської області

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області Табл. 1. Стан мінерально-сировинної бази

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: водні ресурси

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Найбільші річки: Тиса (ліва притока Дунаю), Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж. Найбільші озера: Синевир, Ворожеська, Апшинець, Бребенескул.

Озеро Синевир - найбільша водойма Українських Карпат

Річка Тиса- найбільша річка Закарпаття

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області Табл.2. Водні ресурси Закарпатської області

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: рекреаційний потенціал

Лікувальними водами Закарпаття є вуглекислі гідрокарбонатні або гидрокарбонатно-хлорідні натрієві мінеральні води. Основні запаси термальних мінеральних вод у Закарпатті зосереджені в 33-х водопроявах. Із шести родовищ сьогодні найширше можуть використовуватись і є перспективними: Берегівське (лікувально-оздоровчий комплекс «Закарпаття»), Боржавське, Косоньське (санаторій-профілакторій «Косонь»).

Рис.6.Основні термальні курорти Закарпатської області

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: родовища мінеральних вод Закарпаття

Рис. 7. Родовища мінеральних вод Закарпатської області

Основні джерела мінеральних вод: Келечинське, Гірськотисенське Рахівське Шаянське Свалявські Полянське Плосківське Синяцьке

Рис. 8. Структура земельної площі Закарпатської області, % (2014 рік)

ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області: структура земель

Рис. 9. Структура земельної площі Закарпатської області та України, % (2014 рік)

ІІІ. Населення області Табл.3. Динаміка населення Закарпатської області

Рис.10. Вікова структура населення Закарпатської області

ІІІ. Населення області

ІІІ. Населення області Табл.4. Природний рух населення Закарпатської області

Рис. 11. Природний рух населення Закарпатської області (на 1000 осіб наявного населення)

ІІІ. Населення області Табл. 5. Останні тенденції природного руху населення області порівняно з Україною, ‰ (2014 рік)

ІІІ. Населення Міграційні процеси в закарпатській області (2015 рік)

Кількість прибулих осіб – 6103; Кількість вибулих осіб – 7754; Міграційне скорочення – 1651 осіб.* *На основі адміністративних даних щодо зміни реєстрації постійного місця проживання. Інформація включає усі потоки міграції (внутрішньорегіональну , міжрегіональну та міждержавну )

ІІІ. Населення Табл. 6. Місце Закарпатської області в загальнодержавних міграційних процесах

ІІІ. Населення

Рис. 12. Міграційний приріст / скорочення Закарпатської області (на 1000 осіб наявного населення)

Рис. 13. Національний склад населення Закарпатської області

Рис. 14. Рівень урбанізації населення Закарпатської області на кінець року, %* *Закарпатська область є найменш урбанізованою з –поміж усіх областей України. Дані по Україні за 2015 рік не враховують тимчасово окуповані території

ІІІ. Населення: додаткові демографічні показники Закарпатської області (2014 рік)

Густота населення, 99 осіб / км2 Очікувана тривалість життя при народженні складає 71 рік: для чоловіків – 67 років, для жінок – 75 років. На внутрішньо-регіональну міграцію припадає 55% вибулих, на міжрегіональну – 38%, на міждержавну – 7%. 63% населення Закарпаття проживає у сільській місцевості (793,5 тис. осіб), 34% – у містах (461,9 тис. осіб).

*Середній вік населення Закарпатської області 37 років, по Україні – 40 років

Рис. 15. Середній вік населення, років (2013 рік)

ІІІ. Населення: трудовий потенціал

Рис.16. Економічно активне населення у віці 15-70 років, тис. осіб

ІІІ. Населення: трудовий потенціал Табл.7. Економічна активність, зайнятість і безробіття, у % до всього населення відповідного віку (2014 рік)

Рис. 17. Тенденції у зайнятості населення Закарпатської області

ІІІ. Населення: трудовий потенціал Сфери зайнятості населення Закарпатської області (2014 рік)

Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років 495 тис. осіб. Основні сфери : Сільське, лісове, рибне господарство, мисливство 129 тис.осіб. Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани 96 тис.осіб. Промисловість 60 тис.осіб. Освіта 48 тис.осіб. Колективні, громадські, особисті послуги, та інше 42 тис.осіб.

ІІІ. Населення: трудовий потенціал Додаткові показники (2014 рік)

Навантаження на одне робоче місце складає 18 осіб Середня тривалість безробіття складає 4 місяці 2,9 % працівників навчено новим професіям, 7,9 % працвіників підвищили кваліфікацію. Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому – 17,6%, коефіцієнт обороту по звільненню – 20,0%

ІІІ. Населення: трудовий потенціал Сфери зайнятості населення

Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років 495 тис. осіб Сільське, лісове, рибне господарство, мисливство 129 тис. осіб. Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани 96 тис. осіб. Промисловість 60 тис. осіб. Освіта 48 тис. осіб. Колективні, громадські, особисті послуги, та інше 42 тис. осіб. Будівництво 29 тис. осіб. Охорона здоров’я 28 тис. осіб. Транспорт та зв'язок 28 тис. осіб. Державне управління 26 тис.осіб. Операції з нерухомістю 5 тис. осіб Фінансова діяльність 4 тис. осіб.

Економічний розвиток Закарпатської області

Рис. 18. Структура обсягів реалізованої продукції за секторами економіки Закарпатської області , % (2014 р.)

Табл.8. Кількість підприємств за їх розмірами у 2014 році

ІV. Галузі спеціалізації Табл. 9. Структура обсягів реалізованої продукції за видами промислової діяльності у Закарпатській області

ІV. Галузі спеціалізації Промисловість

Основними видами продукції є автомобілі (ПрАТ «Єврокар»), електрокабельна продукція для автомобільної промисловості (ТОВ «Ядзакі Україна»), електроніка (ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»), вузли та деталі до електроустаткування двигунів і транспортних засобів (ТзОВ «Аутомотив –Україна»)

У структурі переробної промисловості основну частку займає машинобудування (33,2% обсягів виробництва).

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (9,8% обсягів промислового виробництва)

Виробництво смол (карбамідних, тіокарбамідних, меламінових) етилацетату, парфумів та туалетної води, мила, засобів мийних та засобів для чищення, дезодорантів для тіла та антиперспірантів.

ВАТ “Перечинський лісохімкомбінат”

ТОВ “Інтерфіл” (побутова хімія, косметика)

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (9,4% обсягів виробництва)

Основні виробники: ОП “Ужгородський коньячний завод” (виробництво коньяку), ТДВ “Свалявські мінеральні води” (виробництво мінеральних вод), ТОВ “Фрут Майстер Фудс” (виробництво соків, вин) ТОВ “Влад” (виробництво борошна та круп), ТОВ “Консервний завод “Універ”, ТОВ “Корадо Каннінг Інкорпорейтед” (перероблення та консервування овочів та фруктів).

На текстильн виробництво, виробництво одягу припадає по 6,8% виробництва промислової продукції

ВАТ “Мукачівська трикотажна фабрика”

ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

V. АПК: розвиток сільського господарства Табл.10. Динаміка основних показників розвитку рослинництва Закарпатської області

V. АПК: розвиток сільського господарства

Рис. 19. Структура вирощування основних сільськогосподарських культур, тис.ц (2014 р)

Більшість картоплі вирощується у господарствах населення

Теплиці для вирощування овочів (с.Заріччя Іршавський район)

Вирощування винограду для виноробства розвинене в усіх низинних районах

V. АПК: розвиток сільського господарства Табл. 11. Виробництво основних видів продукції тваринництва у Закарпатській області

Позитивними є тенденції птахівництва та виробництва яєць

Найбільші птахофабрики розміщені в Ужгородському, Виноградівському, Хустському районах

Страусина ферма у м.Хуст

На Закарпатті відроджується вівчарство.

Поголів'я овець та кіз на кінець 2015 р. складало 175 тис.голів

Рис. 20. Структура валової продукції сільського господарства за категоріями виробників, %

Рис. 21. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарських підприємствах, % * Дані попередні

VI. Транспорт Транспорна інфраструктура Закарпатської області:

Протяжність автомобільних доріг загального користування в області становить 3328,8 км, у тому числі 1100,4 км - автодоріг державного та 2247,4 – місцевого значення.

Рис. 22. Карта автомобільних доріг Закарпатської області

VI. Транспорт Транспортна інфраструктура Закарпатської області:

У Закарпатській області розташована низка залізничних прикордонних переходів: до Словаччини: Ужгород—Матьовце та Чоп—Чієрна над Тисою; до Угорщини: Чоп—Загонь та Батєве—Еперєшке; до Румунії: Дяково—Халмеу, Тересва—Кимпулунг ла Тиса та Берлебаш—Валя Вишеулуй.

Рис. 23 Карта залізничних шляхів Закарпатської області

VI. Транспорт Табл. 12. Перевезення вантажів за видами транспорту Закарпатської області, тис. т.

VI. Транспорт Табл. 13. Перевезення пасажирів за видами транспорту Закарпатської області, тис. пас

VII. Зовнішньо-економічні зв’язки

Інвестиції у Закарпатську область надійшли зі 56 країн світу. Основними інвесторами є країни: Японія, Кіпр, Австрія, Польща, Німеччина, США, Угорщина та Нідерланди.

а) прямі іноземні інвестиції б) надходження прямих іноземних інвестицій

Рис. 24. Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку регіону за 2006 – 2016 рр. 2014- 2016 рр. – прогноз Джерело: побудовано на основі даних Головного управління статистики у Закарпатській області

У Закарпатській області для іноземних інвесторів найпривабливішими видами діяльності у 2014 році були: промислові підприємства, де зосереджено 301,7 млн.дол. США (80,1%), у т.ч. переробної – 298,9 млн.дол. США, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 1,1 млн.дол. США, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 0,4 млн.дол. США, водопостачання; каналізації, поводження з відходами – 1,3 млн.дол США.

Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html

Рис.25. Географічна структура експорту товарів Закарпатської області

Рис. 26. Географічна структура імпорту товарів Закарпатської області

Рис. 27. Динаміка географічної структура експорту послуг Закарпатської області

Рис. 28. Географічна структура імпорту послуг Закарпатської області

У січні 2016р. експорт товарів становив 77,1 млн.дол. США, імпорт – 77,8 млн.дол. Порівняно із січнем 2015р. експорт скоротився на 9,9% (на 8,5 млн.дол.), імпорт – на 2,3% (на 1,8 млн.дол.). Негативне сальдо становило 0,7 млн.дол. (у січні 2015р. позитивне – 6,0 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,99 (у січні 2015р. – 1,07).

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 73 країн світу. Серед країн-партнерів найбільше експортували товари до Угорщини – 48,6%, Німеччини – 8,5%, Словаччини – 7,4%, Польщі – 5,6% та Австрії – 4,7%. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 71,1 млн.дол., або 92,2% від загального обсягу експорту та зменшився порівняно з січнем 2015р. на 8,9%.

Основу товарної структури експорту складали машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 60,6%, деревина і вироби з деревини – 6,8%, різні промислові товари – 6,5% та готові харчові продукти – 4,6%. Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю – 16,9%, Німеччини – 14,6%, Угорщини – 10,4%, Чехії – 8,2%. Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 43,6 млн.дол., або 56,1% від загального обсягу та збільшився на 6,7%. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання складали 52,7%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 9,1%, текстильні матеріали та текстильні вироби – 8,5%, готові харчові продукти – 4,5%, недорогоцінні метали та вироби з них – 4,1%.

VIII. Соціальна сфера, освіта, культура Табл. 14. Стан та охорони здоров’я в області

VIII. Соціальна сфера, освіта, культура Табл. 15. Дошкільні освітні заклади Закарпатської області

Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf

VIII. Соціальна сфера, освіта, культура Табл. 16.Загальноосвітні навчальні заклади Закарпатської області

VIII. Соціальна сфера, освіта, культура Табл. 17. Вищі навчальні заклади

X.Туристично-рекреаційний потенціал

Розвиток туризму та курортно-рекреаційної галузі є одним з пріоритетних напрямів розвитку області. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 356 об′єктів, в яких одночасно можна розмістити близько 20 тис. осіб. Оздоровчі заклади області нараховують 32 об’єкти, що складає 9 відс. від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Свалявському, Мукачівському, Хустському та Тячівському районах (24 об’єкти), які забезпечують 50 відс. ліжкового фонду області.

Рис. 29. Показники діяльності туристичних оранізацій у Закарпатській області

Рекреаційні заклади області нараховують 103 об’єкти, що складає 29 відс. від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Тячівському, Міжгірському, Свалявському та Перечинському районах (69 об’єктів), які забезпечують 34 відс. ліжкового фонду області. Туристичні заклади області нараховують 221 об’єкт, що складає 62 відс від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Рахівському, Свалявському районах та місті Ужгород (105 об’єктів), які забезпечують 43 відс. ліжкового фонду області.

Рекреаційні ресурси Закарпаття включають: бальнеологічні; лісові та кліматичні; біологічні; водні; історико-культурні; ландшафтні. Одними із найважливіших природних ресурсів області є бальнеологічні, що включають лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. За кількістю та якістю лікувальних мінеральних вод Закарпаття займає перше місце на Україні. Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 300 є вивченими. У області виявлено і досліджено понад 700 водопроявів у складі 67 основних родовищ мінеральних вод біля 30 типів.

Рис. 30. Мінеральні води Закарпаття на фоні України

X.Туристично-рекреаційний потенціал Табл. 18. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади

Рис. 31 Туристичні потоки за видами туристів у Закарпатті, осіб

Перелік замків у Закарпатській області: Ужгородський (м.Ужгород) – XI ст., нині музей. Мукачівський (м.Мукачево) - XI ст., нині музей. Невицький (с.Невицьке Ужгородського району) – руїни, XIII-XVII ст. Середнянський (с.Середнє Ужгородського району) – руїни, XII-XVIIIст. Чинадієвський (смт.Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда, XV ст. Бронецький (с.Бронька Іршавського району) – залишки, XIII-XIV ст. Квасівський (с.Квасово Берегівського району) – руїни, XII-XVI ст. Боржавський (с.Вари Берегівського району) – залишки, XI XVII ст. Королевський (смт.Королево Виноградівського району) – руїни, XII-XVII ст. Виноградівський (м.Виноградів) – руїни, XI-XVI ст. Хустський (м.Хуст) – руїни, XI-XVIII ст.

Рис. 32. Карта основних замків Закарпаття

X.Туристично-рекреаційний потенціал Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»

Рис. 33. “Кращий санаторій та рекреаційно-оздоровча установа-2015- Курорт “Квітка Полонини” (Свалявський р-н)

Рис. 34. “Кращий готельний комплекс-2015 – готель “Олд Континент”, Ужгород

Рис. 35. “Кращий ресторанний заклад-2015 – Ресторан «Кілікія» Ужгородський р-н

Рис. 36. “Краща закарпатська етногастрономія-2015 – “Мисливська чарда”, Берегівський р-н

Рис. 37. “Краща закарпатська кав’ярня-2015 – кав’ярня “Антресоль”,Ужгород

Рис. 38. “Кращий фестиваль року-2015» – “Срібний Татош”, смт.Чинадієво

Рис. 39. “Краща садиба-2015» – Садиба «У Дяді Вані», с. Вишка

Рис. 40. “Краща гірськолижна база-2015» – ГК “Пилипець” Міжгірський р-н

Рис.41. “Краща туристська анімація-2015» – “Нічний варош”, Мукачево

XI. Екологія

Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308

Рис. 42. Динаміка викидів в атмосферне повітря за джерелами

XI. Екологія Таблиця 46. Динаміка водокористування в області

Рис. 43. Динаміка водокористування в області

XI. Екологія Таблиця 19. Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води

Рис. 44. Динаміка скидування забруднюючих речовин у Закарпатській облаті , тис.т.

XI. Екологія Таблиця 20. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація

Рис. 45. Проведення рубок лісових ресурсів: освоєна та неосвоєна лісосіка за 2014 рік, тис. м3

Рис. 46. Лісовідновлення у Закарпатській області, 2013-2014 рр., га.

XI. Екологія Таблиця 21. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) у 2014 році

XI. Екологія Таблиця 22. Види рослин та грибів, що охороняються

XI. Екологія Таблиця 23. Види тваринного світу, що охороняються

Рис. 47. Динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV класів небезпеки (тис. т)

XI. Екологія Таблиця 24. Перелік регіональних (місцевих) природоохоронних програм

XI. Екологія Найважливіші екологічні проблеми області

Вирішення питання екологічно-безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. Разом із тим, на території регіону (с.Рокосово, Рокосівська сільська рада Хустського р-ну) зберігається 225 тонн забрудненого пестицидами ґрунту, який за висновком Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (м.Харків) є токсичними відходами І та ІІ класу небезпеки і потребує термінового вивезення за межі області або знешкодження.

Ліквідації надзвичайної ситуації на ДП "Солотвинський солерудник" Головним осередком розвитку небезпечних техногенно-геологічних явищ є територія впливу гірничих робіт ДП "Солотвинський солерудник" (шахт №8 та №9). На урядовому рівні прийнято рішення щодо ліквідації ДП "Солотвинський солерудник" (розпорядження КМУ від 04.03.2013 року № 107-р, наказ Мінагрополітики України від 04.07.2013 року № 412). На цей час на території Солотвинської промислово-міської агломерації спостерігається загрозлива тенденція до зниження рівня існуючої екологічної безпеки.

Щодо ситуації навколо відновлення робіт ТОВ "Закарпатполіметали" За наслідками виробничої діяльності підприємства ТОВ "Закарпатполіметали", яке з 01.01.2007 р. припинило свою діяльність, спричинено забруднення довкілля, зокрема, ґрунту, поверхневих та підземних вод. На промисловому майданчику розташовано 5 відвалів зубожених (засмічених) та пустих порід загальним об’ємом до 164 тис. тонн та місце для збагачення руд у напіврідкій масі у кількості до 168 тис. кбм , що розташовано у відпрацьованому кар’єрі.

Відсутність системи та інфраструктури збору та сортування твердих побутових відходів Районними державними адміністраціями проведена інвентаризація місць видалення відходів (МВВ). На території області обліковано 174 місць видалення відходів, з яких паспортизованих 78 або 44,8 % від загальної кількості МВВ.

ХІІ. Проблеми і песпективи розвитку Закарпатської області

Сильні сторони Вигідне геополітичне розташування, автомобільні, залізничні та повітряні сполучні шляхи міжнародного значення Розвиток транскордонного співробітництва Природні (насамперед лісові та водні), еколого-рекреаційні та людські ресурси Глибокі історичні трудові традиції господарювання, розвиток народних промислів Висока ділова активність населення Розвинена торгівельна інфраструктура Інвестиційна привабливість регіону Етнічна, культурна та мовна самобутність національних меншин, їх гармонійне співіснування в межах регіону Наявність диференційованого туристичного продукту Високий рівень спеціалізації у аграрній сфері

Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.

Проблеми: Нерозвиненість соціальної та виробничої інфраструктури, низький рівень розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури у сільській місцевості Малоземелля Застаріла матеріально-технічна база виробництва Низький рівень кооперації у сфері промисловості та сільського господарства, відсутність замкнутого циклу виробництва продукції Низька інноваційна активність підприємств, низький рівень науково-виробничої інтеграції Нерозвиненість інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва Низька конкурентоспроможність та експортна орієнтованість товарів власного виробництва, висока інтервенція іноземних товарівНизька якість сервісу туристичної інфраструктури Порущення екологічної рівноваги

Перспективи: Залучення європейських структурних фондів,участь у грантових програмах Гармонізація українського законодавства з європейським Організація транскордонних природоохоронних територій Можливість навчання, стажування, набуття досвіду роботи за кордоном Надходження в область фінансових потоків від заробітчан Оптимізація транспортно-логістичних схем промислових підприємств Експорт екологічно чистої, органічної сільськогосподарської продукції Кооперативні зв’язки із закордонними виробниками, створення міждержавних територіальних агро-кластерів Розширення збутової бази вітчизняної продукції Впровадження європейських стандартів якості продукції Налагодження співпраці з науковими установами сусідніх держав Участь у міжрегіональних та міжнародних ярмарках, бізнес-зустрічах, виставках

Загрози Вищий рівень доходів в інших регіонах України та за кордоном Відтік іноземних інвестицій з області Безповоротна міграція у інші регіони та країни Висока конкурентність європейських ринків, складність виходу на них Перетворення регіону на ресурсний придаток Європи Зростання конкуренції на ринку високотехнологічної та інноваційної продукції з боку розвинених країн Зниження зовнішнього попиту на продукцію області Перенаправлення туристичних потоків області в інші західні регіони та країни ЄС Підвищення вартості енергоносіїв Нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової бази Більш привабливі умови залучення інвестицій в інших країнах, в т.ч. в суміжних країнах ЄС

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА МІСІЯ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бачення: Закарпаття – привабливий, гостинний, самобутній і відкритий для співпраці край у центрі Європи, в якому громади і влада спільно дбають про гармонійне поєднання: розвитку інноваційної економіки та сучасної інфраструктури – з охороною і збереженням унікальної природи та досягненням європейських стандартів життя. Край, у якому миролюбиві, освічені і працьовиті громадяни різних національностей досягають європейського рівня життя, духовно збагачуються та примножують вікові культурно-історичні традиції. Місія: Забезпечення високої якості та рівня життя нинішнього і майбутнього поколінь закарпатців через: розвиток людського капіталу, гармонійне поєднання формування конкурентоспроможної економіки і сучасної інфраструктури зі збереженням унікальної природи і культурно-духовних традицій, ефективне використання конкурентних переваг регіону. Стратегічні цілі: Розвиток людського та соціального капіталу Формування конкурентноспроможності та інноваційності економіки регіону Інтегрований розвиток сільських і міських громад та територій Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії

Дякую за увагу!