Презентация "Віталій Володимирович Кличко" по физкультуре – проект, доклад

Великі українці. Віталій Володимирович Кличко

Коваленко О.С. Мен-141

Біографія

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську в Киргизстані в родині військовослужбовця, нащадка збіднілого козацького роду, вихідця з Київщини. Його прадід та інші родичі по лінії батькового батька постраждали під час репресій проти сільського населення України в 1920—30 рр., частина родини загинула під час Голодомору, а прадід і його родина по лінії батькової матері були розстріляні під час німецької окупації у 1940-х роках. У 1980–1985 мешкав у містечку Мімонь (ЧССР), де служив його батько — Кличко Володимир Родіонович (24 квітня 1947 — 13 липня 2011), військовий льотчик Центральної групи військ Радянської Армії. 1985 року родина перебралася до України. У 2009 році Віталію Кличку було присвоєно звання майора запасу сухопутних військ України. Освіта: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1995 рік); аспірантура Національного університету фізичного виховання і спорту України; кандидатська дисертація «Бокс: теорія та методика спортивного відбору» (Національний університет фізичного виховання і спорту України, лютий 2000 року). Національна академія державного управління при Президентові України, ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» (січень 2011 року)

Нагороди:

Герой України (із врученням ордена Держави, 31 грудня 2004 року); Орден «За заслуги» I ст. (2008)[9], III ст. (жовтень 1999); Орден «За мужність» I ст. (квітень 2004 року); Почесна грамота Кабінету Міністрів України (травень 2004 року). Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (червень 2010 року). Чемпіон спорту ЮНЕСКО (4.12.2006) 2007 року в Андрушівці було відкрито астероїд, який згодом названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко.

Спортивна кар'єра

З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Пізніше він перейшов у бокс. Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тоні Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований. Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 перемога нокаутом, чотири бої виграв за очками) і зазнав двох поразок. Перша — внаслідок пориву зв'язок, інша — внаслідок розтину брови, через що бої було зупинено лікарем.

Участь у Помаранчевій революції

Віталій Кличко разом із братом Володимиром під час Помаранчевої революції активно підтримували кандидата в Президенти Віктора Ющенка. 12 грудня 2004 року Віталій у Лас-Вегасі боксував проти Денні Вільямса з помаранчевою стрічкою на поясі, а перемогу, здобуту у 8 раунді, спортсмен присвятив демократії в Україні, після чого підняв над головою помаранчевий прапор, який зала зустріла аплодисментами. Після бою боксер зазначив: «Я підтримую боротьбу народу за демократію проти маніпуляцій. Для мене майбутнє мого народу — дуже важливе, і я зроблю все, що я можу».

Політична кар'єра

Після завершення спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотувався до Верховної Ради та Київради як очільник Блоку «Пора — ПРП», а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора — ПРП» не подолав 3% бар'єру. "Я хочу бути обраним, а не призначеним мером столиці" - Казав Віталій. На парламентських виборах 2012 року Віталій Кличко очолив список партії УДАР. Очолювана ним партія посіла третє місце, отримавши 2 847 979 голосів, або 13,96%, і здобула 34 місця у Верховній Раді VII скликання за партійними списками та 6 місць у мажоритарних округах. 12 грудня 2012 Кличко склав присягу як народний депутат VII скликання та був обраний лідером фракції УДАРу в Верховній Раді, яка налічує 42 депутати (2 з яких були обрані як самовисуванці). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Євромайдан

Ще до початку масових акцій протесту, 14 листопада, Кличко виступив із закликом вийти 24 листопада на акцію на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Між тим на Майдані Незалежності ця акція розпочалася раніше — 21 листопада, в цей день зі сцени Майдану В. Кличко висловив впевненість в тому, що «в наших силах змусити Януковича, змусити уряд підписати угоду про асоціацію». Надалі В.Кличко докладав зусиль до мирного врегулювання конфлікту — разом з О. Тягнибоком і А. Яценюком брав участь у переговорах з В. Януковичем щодо мирного врегулювання кризи, в тому числі й під час кривавих подій 18-20 лютого , а також закликав до мирного характеру протестів і демонстрантів. Зокрема В.Кличко особисто перебував в епіцентрі подій в ході протистояння 1 грудня. був особисто в епіцентрі подій під час штурму 11 грудня, Протистояння на Грушевського, виступав зі сцени Майдану в ніч з 18 на 19 лютого із закликом до силовиків припинити насилля 21 лютого В. Кличко виступив одним із підписантів угоди про врегулювання кризи в Україні. Ця угода була вкрай скептично сприйнята протестувальниками на Майдані, і виступ сотника Парасюка, що оголосив вимогу негайного відсторонення Януковича від влади, відбувся за безпосередньої присутності В. Кличка на сцені Майдану.

Після Євромайдану

Напередодні позачергових виборів президента України В. Кличко розглядався як один із фаворитів виборів, однак вирішив не брати участі у президентських виборах, мотивуючи доцільністю висунення єдиного кандидата від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко 25 травня 2014 року був обраний мером Києва, набравши 56,7% голосів виборців. 5 червня 2014 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата В.Кличка у зв'язку з обранням його Київським міським головою. 25 червня 2014 року призначений Головою Київської міської державної адміністрації.

Курйозні випадки

Я зустрічався з багатьма міліціонерами, які загинули, з людьми демонстрантами, які загинули. І всі задають питання... У мене є два заступники, чотири з яких вже місяць лежать в Кабінеті Міністрів, яких призначити неможливо. Не знаю, чому. Якщо людина одягла форму СС, тобто чітко... вона пофарбувала себе у ті кольори, в які вона пофарбувала себе, і ті люди, які... існує дуже багато точок зору з цього приводу, я чітко притримуюсь, і я чітко розумію, що ті прояви, якщо ви так ставите гостро питання, що наче ми... А сьогодні у завтрашній день не усі можуть дивитись. Вірніше, дивитись можуть не тільки лише всі, мало хто може це робити.