Презентация "Телескопи" (10 класс) по астрономии – проект, доклад

Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
Слайд 7
Слайд 8
Слайд 9
Слайд 10
Слайд 11
Слайд 12
Слайд 13
Слайд 14
Слайд 15
Слайд 16
Слайд 17
Слайд 18
Слайд 19
Слайд 20
Слайд 21
Слайд 22
Слайд 23
Слайд 24
Слайд 25
Слайд 26
Слайд 27
Слайд 28
Слайд 29
Слайд 30
Слайд 31
Слайд 32
Слайд 33
Слайд 34
Слайд 35
Слайд 36
Слайд 37
Слайд 38
Слайд 39
Слайд 40
Слайд 41
Слайд 42
Слайд 43
Слайд 44
Слайд 45
Слайд 46
Слайд 47
Слайд 48
Слайд 49
Слайд 50
Слайд 51
Слайд 52
Слайд 53
Слайд 54
Слайд 55
Слайд 56
Слайд 57
Слайд 58
Слайд 59
Слайд 60
Слайд 61
Слайд 62

Презентацию на тему "Телескопи" (10 класс) можно скачать абсолютно бесплатно на нашем сайте. Предмет проекта: Астрономия. Красочные слайды и иллюстрации помогут вам заинтересовать своих одноклассников или аудиторию. Для просмотра содержимого воспользуйтесь плеером, или если вы хотите скачать доклад - нажмите на соответствующий текст под плеером. Презентация содержит 62 слайд(ов).

Слайды презентации

Телескопи
Слайд 1

Телескопи

Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів. Термін "телескоп" також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстра
Слайд 2

Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів. Термін "телескоп" також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).

Типи телескопів
Слайд 3

Типи телескопів

Оптичні телескопи. Конструктивно оптичний телеском являє собою трубу (суцільну, каркасну або фермову), встановлену на монтуванні. Оптична система телескопа складається з декількох оптичних елементів (лінз, дзеркал або лінз і дзеркал).
Слайд 4

Оптичні телескопи

Конструктивно оптичний телеском являє собою трубу (суцільну, каркасну або фермову), встановлену на монтуванні. Оптична система телескопа складається з декількох оптичних елементів (лінз, дзеркал або лінз і дзеркал).

Телескопи, побудовані на основі лінзової оптичної системи (діоптричної), називають рефракторами. Їх використовують для візуальних, фотографічних, а з деякими обмеженнями — для спектральних та інших спостережень.
Слайд 5

Телескопи, побудовані на основі лінзової оптичної системи (діоптричної), називають рефракторами. Їх використовують для візуальних, фотографічних, а з деякими обмеженнями — для спектральних та інших спостережень.

Для астрономічних досліджень рефрактор уперше застосував Галілей.
Слайд 6

Для астрономічних досліджень рефрактор уперше застосував Галілей.

За допомогою свого телескопа у 1609 році він вивчив Місяць, відкрив чотири супутники Юпітера, плями на Сонці й фази Венери. Сьогодні телескоп Галілея – музейний експонат.
Слайд 7

За допомогою свого телескопа у 1609 році він вивчив Місяць, відкрив чотири супутники Юпітера, плями на Сонці й фази Венери. Сьогодні телескоп Галілея – музейний експонат.

Схема рефрактора Галілея. Телескоп Галілея мав в якості об'єктива одну збірну лінзу, а окуляром служила розсіююча лінза. Така оптична схема дає неперевернутим (земне) зображення. Головними недоліками галілеївського телескопа є дуже мале поле зору і сильна хроматична аберація. Така система все ще вик
Слайд 8

Схема рефрактора Галілея

Телескоп Галілея мав в якості об'єктива одну збірну лінзу, а окуляром служила розсіююча лінза. Така оптична схема дає неперевернутим (земне) зображення. Головними недоліками галілеївського телескопа є дуже мале поле зору і сильна хроматична аберація. Така система все ще використовується в театральних біноклях, і іноді в саморобних аматорських телескопах.

Йоганн Кеплер в 1611 р. удосконалив телескоп, замінивши розсіювальну лінзу в окулярі збиральною. Це дозволило збільшити поле зору і винос зіниці, проте система Кеплера дає перевернуте зображення. Перевагою труби Кеплера є також і те, що в ній є дійсне проміжне зображення, у площину якого можна поміс
Слайд 9

Йоганн Кеплер в 1611 р. удосконалив телескоп, замінивши розсіювальну лінзу в окулярі збиральною. Це дозволило збільшити поле зору і винос зіниці, проте система Кеплера дає перевернуте зображення. Перевагою труби Кеплера є також і те, що в ній є дійсне проміжне зображення, у площину якого можна помістити вимірювальну шкалу.

По суті, всі наступні телескопи-рефрактори є трубами Кеплера. До недоліків системи відноситься сильна хроматична аберація, яку до створення ахроматичного об'єктива усували шляхом зменшення відносного отвору телескопа. Схема рефрактора Кеплера
Слайд 10

По суті, всі наступні телескопи-рефрактори є трубами Кеплера. До недоліків системи відноситься сильна хроматична аберація, яку до створення ахроматичного об'єктива усували шляхом зменшення відносного отвору телескопа.

Схема рефрактора Кеплера

Найбільший рефрактор світу належить Йоркській обсерваторії (США) і має діаметр об'єктива 102 см. Більші рефрактори не використовуються. Це пов'язано з тим, що якісні великі лінзи дорогі у виробництві і вкрай важкі, що веде до деформації і погіршення якості зображення. Великі телескопи звичайно є реф
Слайд 11

Найбільший рефрактор світу належить Йоркській обсерваторії (США) і має діаметр об'єктива 102 см. Більші рефрактори не використовуються. Це пов'язано з тим, що якісні великі лінзи дорогі у виробництві і вкрай важкі, що веде до деформації і погіршення якості зображення. Великі телескопи звичайно є рефлекторами.

Телескопи із дзеркальною (катоптичною) системою називають рефлекторами. Телескопи, що мають змішану оптичну систему (дзеркально-лінзову) називають катадіоптричними. До останніх, зокрема, належать телескопи Кассегрена (1672), Річі-Кретьєна (1922—1928), Шмідта (1930), Максутова (1941). Схема катадіопт
Слайд 12

Телескопи із дзеркальною (катоптичною) системою називають рефлекторами. Телескопи, що мають змішану оптичну систему (дзеркально-лінзову) називають катадіоптричними. До останніх, зокрема, належать телескопи Кассегрена (1672), Річі-Кретьєна (1922—1928), Шмідта (1930), Максутова (1941).

Схема катадіоптричного телескопа Максутова

Великі телескопи є переважно рефлекторами. Створення великих лінз набагато складніше — потрібно досягти високої однорідності скляної заготовки та обробити дві поверхні лінзи (замість однієї у дзеркала). Найбільший збудований рефрактор має діаметр об'єктиву один метр. Крім того лінзові об'єктиви мают
Слайд 13

Великі телескопи є переважно рефлекторами. Створення великих лінз набагато складніше — потрібно досягти високої однорідності скляної заготовки та обробити дві поверхні лінзи (замість однієї у дзеркала). Найбільший збудований рефрактор має діаметр об'єктиву один метр. Крім того лінзові об'єктиви мають значні оптичні аберації, основні з яких хроматична і сферична. Обох цих аберацій позбавлені дзеркала, що мають форму параболоїда обертання.

Телескоп має три основні призначення: Збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, спектрограф і ін.); Будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкту або певної ділянки неба; Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відс
Слайд 14

Телескоп має три основні призначення: Збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, спектрограф і ін.); Будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкту або певної ділянки неба; Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що непомітно неозброєним оком.

Основною оптичною складовою телескопа є об'єктив, який збирає світло і будує зображення об'єкту або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою (тубусом). Механічна конструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням. Якщо приймачем світла є
Слайд 15

Основною оптичною складовою телескопа є об'єктив, який збирає світло і будує зображення об'єкту або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою (тубусом). Механічна конструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням. Якщо приймачем світла є око (при візуальних спостереженнях), то обов'язково потрібен окуляр, в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. При фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостереженнях окуляр не потрібен. Фотографічна пластинка, вхідна діафрагма електрофотометра, щілина спектрографа та ін. встановлюються безпосередно у фокальній площині телескопа.

Телескоп з лінзовим об'єктивом називається рефрактором, тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву дисперсія), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається хроматичною аберацією. Хроматичну абераці
Слайд 16

Телескоп з лінзовим об'єктивом називається рефрактором, тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву дисперсія), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається хроматичною аберацією. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або ахромат).

Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим сферичним дзеркалом. Такий телескоп називається рефлектором, тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано Ісааком Ньютоном 1
Слайд 17

Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим сферичним дзеркалом. Такий телескоп називається рефлектором, тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано Ісааком Ньютоном 1671 року.

Проте сферичне дзеркало не збирає паралельний пучок променів в одну точку, воно дає у фокусі дещо розмите зображення. Це викривлення називається сферичною аберацією. Якщо дзеркалу надати форму параболоїда обертання, то сферична аберація зникає. Паралельний пучок, спрямований на такий параболоїд уздовж його осі, збирається у фокусі практично без викривлень (якщо не брати до уваги неминучого розмиття через дифракцію). Тому сучасні рефлектори мають дзеркала параболоїдальної (параболічної) форми.

Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень змістилася в галузь астрофізики і зоряної астрономії. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зірок, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромін
Слайд 18

Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень змістилася в галузь астрофізики і зоряної астрономії. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зірок, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання – фотографічна пластинка і фотоелемент. Почала широко застосовуватися спектроскопія. У результаті змінилися і вимоги до телескопів.

Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера і так обмежує його дуже сильно. Проте скло (з якого виготовляються лінзи), поглинає ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелемент
Слайд 19

Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера і так обмежує його дуже сильно. Проте скло (з якого виготовляються лінзи), поглинає ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація при роботі з цими приймачами позначається сильніше.

Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю (до 1/8 довжини світлової хвилі або 0,07 мікрона для візуальних променів) одну поверхню дзеркала замість чотирьох по
Слайд 20

Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю (до 1/8 довжини світлової хвилі або 0,07 мікрона для візуальних променів) одну поверхню дзеркала замість чотирьох поверхонь лінз, і при цьому не висувається особливих вимог до однорідності скла. Все це призвело до того, що рефлектор став основним інструментом астрофізики.

У астрометричних роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в астрометрії необхідно вимірювати положення світил з максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала н
Слайд 21

У астрометричних роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в астрометрії необхідно вимірювати положення світил з максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала на деякий кут α зміщує зображення на кут 2α. Аналогічний поворот об'єктиву в рефракторі дає набагато менший зсув.

Як вже сказано, рефлектор з параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, проте тут необхідно зробити одне застереження. Зображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзе
Слайд 22

Як вже сказано, рефлектор з параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, проте тут необхідно зробити одне застереження. Зображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзеркалом не дозволяє фотографувати великих ділянок неба, а це необхідно для дослідження зоряних скупчень, галактик і галактичних туманностей. Тому для спостережень, що вимагають великого поля зору, почали будувати комбіновані дзеркально-лінзові телескопи, в яких аберація дзеркала виправляється тонкою лінзою - меніском, виготовленою зі скла, прозорого для ультрафіолетових променів.

Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII – XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, з технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше — алюміній). Осно
Слайд 23

Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII – XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, з технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше — алюміній). Основними характеристиками телескопа є діаметр (D) і фокусна відстань (F) об'єктиву. Чим більше діаметр, тим більший світловий потік Ф збирає телескоп.

Монтування. Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його (внаслідок обертання Землі). Адже зірки та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на небесній сфері. Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє
Слайд 24

Монтування

Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його (внаслідок обертання Землі). Адже зірки та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на небесній сфері. Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє навести його на будь-яку ділянку неба. У вертикально-азимутальному монтуванні одна з осей спрямована в зеніт, інша лежить у горизонтальній площині. Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.

Більшість телескопів встановлюються на екваторіальному монтуванні, одна з осей якого спрямована на полюс світу (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь прямого сходження). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається екваторіалом. Перевага екваторіального монтування пол
Слайд 25

Більшість телескопів встановлюються на екваторіальному монтуванні, одна з осей якого спрямована на полюс світу (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь прямого сходження). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається екваторіалом. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що для відстеження світила у полі зору телескопа виконується обертання лише навколо однієї осі і воно є рівномірним. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо. Але для телескопів великої маси вертикальне та горизонтальне розташування осей набагато спрощує конструкцію та розрахунок деформацій. Тому найбільші земні телескопи застосовують саме таку схему.

Вперше таке монтування було застосовано у СРСР 1976 року для 6-метрового рефлектора, який отримав назву БТА (рос. Большой Телескоп Азимутальный).
Слайд 26

Вперше таке монтування було застосовано у СРСР 1976 року для 6-метрового рефлектора, який отримав назву БТА (рос. Большой Телескоп Азимутальный).

Радіотелескоп — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у диапазоні несущих частот від десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації. Ан
Слайд 27

Радіотелескоп — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у диапазоні несущих частот від десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації. Антени деяких радіотелескопів схожі на звичайні рефлектори. Вони збирають радіохвилі у фокусі металевого вогну­того дзеркала, яке можна зробити ґратчастим і величез­них розмірів — діаметром у десятки метрів.

Інші радіотелескопи — це величезні рухомі рами, на яких паралельно один одному закріплені металеві стрижні або спіралі. Радіохвилі, що надходять, збуджують у них електромагнітні ко­ливання, які після підсилення потрапляють на дуже чутливу при­ймальну радіоапаратуру для реєстрації радіовипромінювання
Слайд 28

Інші радіотелескопи — це величезні рухомі рами, на яких паралельно один одному закріплені металеві стрижні або спіралі. Радіохвилі, що надходять, збуджують у них електромагнітні ко­ливання, які після підсилення потрапляють на дуже чутливу при­ймальну радіоапаратуру для реєстрації радіовипромінювання об'єкта. Радіотелескоп займає початкове положення (найнизькочастотніше) серед астрономічних приладів (або комплексів), що досліджуютьт електромагнітне випромінювання. До радіотелескопів відносять також гравітаційні телескопи.

Найвідоміші телескопии й обсерваторії у світі
Слайд 29

Найвідоміші телескопии й обсерваторії у світі

Радіотелескоп Аресібо. Найбільший в світі (305 м) одноапертурний радіотелескоп, Пуерто-Ріко
Слайд 30

Радіотелескоп Аресібо. Найбільший в світі (305 м) одноапертурний радіотелескоп, Пуерто-Ріко

«Надвеликий масив» — радіотелескоп-інтерферометр, Нью-Мексико, США.
Слайд 31

«Надвеликий масив» — радіотелескоп-інтерферометр, Нью-Мексико, США.

Україна, Євпаторія. РТ-70 П-400
Слайд 32

Україна, Євпаторія

РТ-70 П-400

Єркська обсерваторія
Слайд 33

Єркська обсерваторія

Індійська астрономічна обсерваторія
Слайд 34

Індійська астрономічна обсерваторія

Астрофізична обсерваторія Домініона
Слайд 35

Астрофізична обсерваторія Домініона

Телескоп Семюеля Осчина
Слайд 36

Телескоп Семюеля Осчина

Обсерваторія «Близнюки»
Слайд 37

Обсерваторія «Близнюки»

Європейська південна обсерваторія
Слайд 38

Європейська південна обсерваторія

Дуже Великий Телескоп
Слайд 39

Дуже Великий Телескоп

Сузіря Оріона над ДВТ
Слайд 40

Сузіря Оріона над ДВТ

Обсерваторія В. М. Кека
Слайд 41

Обсерваторія В. М. Кека

Обсерваторія Паломар
Слайд 45

Обсерваторія Паломар

Космічний телескоп Габбл
Слайд 46

Космічний телескоп Габбл

50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція
Слайд 47

50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція

The Einstein Observatory, рентгенівський телескоп спочатку названий HEAO B (High Energy Astrophysical Observatory B) — Обсерваторія Ейнштейна
Слайд 48

The Einstein Observatory, рентгенівський телескоп спочатку названий HEAO B (High Energy Astrophysical Observatory B) — Обсерваторія Ейнштейна

Великий бінокулярний телескоп
Слайд 49

Великий бінокулярний телескоп

Великий Канарський телескоп
Слайд 50

Великий Канарський телескоп

Великий південно-африканський телескоп
Слайд 51

Великий південно-африканський телескоп

Грінвіцька королівська обсерваторія
Слайд 52

Грінвіцька королівська обсерваторія

Кримська астрофізична обсерваторія. Великий сонячний телескоп (БСТ-1)
Слайд 53

Кримська астрофізична обсерваторія. Великий сонячний телескоп (БСТ-1)

Кримська астрофізична обсерваторія. Телескоп АЗТ-11
Слайд 54

Кримська астрофізична обсерваторія. Телескоп АЗТ-11

Купол обсерваторії, у якому встановлено БТА
Слайд 55

Купол обсерваторії, у якому встановлено БТА

Лікська обсерваторія
Слайд 56

Лікська обсерваторія

Обсерваторія Ніцци
Слайд 57

Обсерваторія Ніцци

Пулковська обсерваторія
Слайд 58

Пулковська обсерваторія

Субару
Слайд 59

Субару

Телескоп Хобі-Еберле в обсерваторії Мак Дональда
Слайд 60

Телескоп Хобі-Еберле в обсерваторії Мак Дональда

Чотири AT на обсерваторії Паранал
Слайд 61

Чотири AT на обсерваторії Паранал

Шведський сонячний телескоп з апертурою 1 м
Слайд 62

Шведський сонячний телескоп з апертурою 1 м

Список похожих презентаций

Телескопи

Телескопи

Телескоп (заст.— далекогляд) — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований Галілео Галілеєм у 1609 році. Галілео Галілей італійський ...
История освоения космоса

История освоения космоса

По тёмному небу рассыпан горошек Цветной карамели из сахарной крошки, И только тогда, когда утро настанет, Вся карамель та внезапно растает. звезды. ...
Мировая история освоения космоса

Мировая история освоения космоса

ВАЖНЕЙШИЕ ЭТАПЫ:. 4 октября 1957 — первый ИСЗ (СССР). 12 апреля 1961 — первый полёт человека в космос (Ю. Гагарин, СССР). 18 марта 1965 — первый выход ...
Отечественная история покорения космоса

Отечественная история покорения космоса

Константи́н Эдуа́рдович Циолко́вский (1857-1935) — русский и советский учёный-самоучка, исследователь, основоположник современной космонавтики). Обосновал ...
Телескоп. история телескопов

Телескоп. история телескопов

Первый менисковый телескоп. Счётчиковый рентгеновский телескоп. Нейтринный телескоп Девиса. Субмиллиметровый телескоп SEST (Чили на Н=2400м). радиотелескоп ...
История астрономии: новая астрономия

История астрономии: новая астрономия

Иоганн Кеплер (1571-1630) - Вейл Родился 27 декабря 1571 г. в городке Вейл недалеко от Штутгарта (Швабия, Вюртембергское герцогство). Иоганн Кеплер ...
Этапы освоения космоса

Этапы освоения космоса

Долгое время в СССР всякая информация о ракетах, спутниках и людях, причастных к этой технике, была секретной. Но теперь известно, что первый искусственный ...
Начало освоения космоса

Начало освоения космоса

Первый искусственный спутник Земли. Кодовое обозначение спутника — ПС-1 (Простейший Спутник-1). Запуск осуществлялся с 5-го научно-исследовательского ...
Проблемы мирового освоения космоса

Проблемы мирового освоения космоса

XX век вошел в историю человечества как эпоха противостояния двух общественно-политических систем, с 1945 года отмеченная непримиримым соперничеством ...
Мировая теория освоения космоса

Мировая теория освоения космоса

План 1 Введение 2 Важнейшие этапы освоения космоса 3 Космические агентства 4 Ракеты-носители 5 Вывод 6 Ссылки. ВАЖНЕЙШИЕ ЭТАПЫ:. 4 октября 1957 — ...
Загадка космоса - черная дыра

Загадка космоса - черная дыра

Содержание работы 1. Введение. 2. Что из себя представляет черная дыра. 3. Как появляется черная дыра. Виды черных дыр. 4. Как можно использовать ...
Электрический ток в газах разряды и виды разрядов в газах

Электрический ток в газах разряды и виды разрядов в газах

Прохождение электрического тока через газ называется разрядом. Разряд, существующий при действии внешнего ионизатора, - несамостоятельный. Если действие ...
Что изучает астрономия?

Что изучает астрономия?

Задачи курса:. Дать систему знаний по основам астрономии и показать ее значение для практики; Способствовать выработке научного мировоззрения; Раскрыть ...
Физика космоса

Физика космоса

Зимние астрономические школы. С начала семидесятых годов прошлого века Головной совет по астрономии Министерства образования Российской Федерации ...
Угроза из космоса

Угроза из космоса

Есть ли возможность спастись от космических пришельцев? Астрономы по всему миру с нетерпением ждут наступления 14 мая - именно в этот день, по утверждению ...
Становление образа античного космоса

Становление образа античного космоса

Кто и как создал мир ? 1 + 2 3 4 = 10 Антиземля. ...
Наблюдательная астрономия

Наблюдательная астрономия

наука астрономия зимние созвездия. астрономы и телескопы. автоматические станции. «Небесный свод горящий славой звёздной, Таинственно глядит из глубины,- ...
Достижения в освоении космоса

Достижения в освоении космоса

Давным-давно, когда человек был очень древним, много не знал и многое не умел, он смотрел в ночное звездное небо, любовался на звезды и думал, что ...
Методы и средства наблюдения

Методы и средства наблюдения

Телескоп — це оптичний прилад, призначений для спостереження віддалених об'єктів. Паралельне проміння світла, що потрапляє в телескоп, збирається ...
Метеориты-вестники космоса

Метеориты-вестники космоса

Ежегодно из межпланетного пространства на весь земной шар падает множество, может быть, сотни или даже тысячи, метеоритов – железных или каменистых ...

Советы как сделать хороший доклад презентации или проекта

  1. Постарайтесь вовлечь аудиторию в рассказ, настройте взаимодействие с аудиторией с помощью наводящих вопросов, игровой части, не бойтесь пошутить и искренне улыбнуться (где это уместно).
  2. Старайтесь объяснять слайд своими словами, добавлять дополнительные интересные факты, не нужно просто читать информацию со слайдов, ее аудитория может прочитать и сама.
  3. Не нужно перегружать слайды Вашего проекта текстовыми блоками, больше иллюстраций и минимум текста позволят лучше донести информацию и привлечь внимание. На слайде должна быть только ключевая информация, остальное лучше рассказать слушателям устно.
  4. Текст должен быть хорошо читаемым, иначе аудитория не сможет увидеть подаваемую информацию, будет сильно отвлекаться от рассказа, пытаясь хоть что-то разобрать, или вовсе утратит весь интерес. Для этого нужно правильно подобрать шрифт, учитывая, где и как будет происходить трансляция презентации, а также правильно подобрать сочетание фона и текста.
  5. Важно провести репетицию Вашего доклада, продумать, как Вы поздороваетесь с аудиторией, что скажете первым, как закончите презентацию. Все приходит с опытом.
  6. Правильно подберите наряд, т.к. одежда докладчика также играет большую роль в восприятии его выступления.
  7. Старайтесь говорить уверенно, плавно и связно.
  8. Старайтесь получить удовольствие от выступления, тогда Вы сможете быть более непринужденным и будете меньше волноваться.