Презентация "Древняя архитектура Ближнего Востока" – проект, доклад

АРХІТЕКТУРА БЛИЗЬКОГО СХОДУ Стрибкоподібний розвиток культури народів Передньої Азії зумовлює розгляд усъого регіону в хронологічній послідовності з можливим дотриманням географічних меж. АРІТЕКТУРА СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ (МЕЖЕРІЧЧЯ) IV тис. до н. е.- IV.ст. до н. е. Історія архітектури Стародавньої Месопотамії (Межеріччя) поділяється на чотири періоди відповідно до етапів економічного і політичного піднесення держав, які почергово приймали на себе роль культурних центрів: 1. АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД ШУМЕРУ ТА АККАДУ: V тис. до н. е. – 2300 рр. до н. е.) (період найдавніших монархій Межиріччя). 2. ДАВНЬОВАВІЛОНСЬКИЙ ПЕРІОД: 2150 – 1000 рр. до н. е. (Вавилон – централізована рабовласницька держава). 3. АССІРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД: 1000 Р. – 605 Р. ДО Н. Е. (Ассірія – велика військова держава). 4. НОВОВАВИЛОНСЬКА ІМПЕРІЯ: 625 – 539 рр. до н. е. (Епоха другого піднесення Вавілонської держави).

Лектор: доц. каф. ДОА НУ ”Львівська політехніка”, к. арх. Клименюк Тетяна Михайлівна

Карта країн Близького Сходу

Одна з перших великих цивілізацій людства сформувалася в Азії, у родючій долині річок Тигру і Євфрату, яку греки назвали Месопотамією, тобто Межиріччям. Упродовж тисячоліть її історія тісно пов'язана з розвитком народів Передньоі Азії. Це зумовлювало постійні контакти і взаємодію культур, використання певних будівельних прийомів.

Арітектура Передньої Азіі

АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД ШУМЕРУ ТА АККАДУ: V тис. до н. е. – 2300 рр. до н. е.) (період найдавніших монархій Межиріччя). Схеми житлових будівль

Будівельний матеріал – цегла-сирец.

Місто Ур, житловий будинок, початок ІІ тис. до н.е., план і інтер’єр внутрішнього дворику

Хассуна. Житловий будинок, V тис. до н.е.

Етапи історії найдавніших монархій Межеріччя (Vтис. до н. е. – 2300 рр. до н. е.): архаїчний період Шумеру та Аккаду V -ІV -те тис. до н.е.; ранньодинастичний період – перші вісім ст. ІІІ-го тис. до н.е.; період ІІІ династії Ура - до початку ІІ-го тис. до н.е.; Давньовавілонський період тривав майже 400 р.

Застосування лопаток і западин як основного засобу розчленування стінових площин в екстер’єрах

Еріду. Храм VІІ, 2-я половина ІV тис. до н.е.

“Білий храм в Уруку” , кінець ІV -го тис. до н.е.

“Червоний храм” в місті Уруку”, мозаїчне облицювання з керамічних “цвяхів”, близько 3000 р. до н. е.

ЗІКУРАТ (аккад.) – багатоярусна, ступінчаста храмова башта на платформі в архітектурі народів Месопотамії. Яруси у вигляді усічених пірамід не мали приміщень і лише на самому верхньому майданчику знаходилося святилище, куди підіймалися під час обрядів пандусами і сходами, які зводилися перпендикулярно до споруди або вздовж граней.

Місто Ур. ІІІ тис. до н.е. – VІ ст. до .н.е., план.

ЗІкурат в Урі, кінець ІІІ-го тис. до н.е.

ЗІКУРАТ, Чога-Замбеле. III тис. до н.е. Ірак.

ЗІкурат в Урі, реконструкція

Домінування глухих масивних стін, розробка й застосування півциркульних склепінь. СКЛЕПІННЯ хибне, удаване, фальшиве – конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.

Схема кладки циліндричного склепіння без кружал

А – гробовець в Ур; В – канал в Ніппур

АССІРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД: 1000 Р. – 605 Р. ДО Н. Е. (Ассірія – велика військова держава). Архітектура Ассірії Розташована на скелі завширшки 25 м, оточена Тигром і каналами, перша столиця ассирійців Ашшур у VІІІ – VІІ ст. до н.е. поділялося на дві укріплені частини , налічувало 34 культові будівлі, зберігало значення священного.

Місто Дур-Шаррукін (Хорсабад), 711-707 р. до н.е., план поділявся на квартали прямокутно-сітчастою мережею вулиць.

Ассирійське місто. Реконструкція.

Цитадель у Дур-Шаррукіні

Укріплена цитадель стояла на платформі біля північно-західної обороннної стіни міста.

Палац Саргона ІІ у Дур-Шаррукіні

Резиденція піднесена на колосальну платформу мала фортечний характер.

Зікурат

Шеду, ламассу – велична статуя крилатого бика чи лева з увінчаною короною головою бородатого чоловіка та п’ятьма ногами, внаслідок чого скульптура сприймалася спереду у статичному стані, а збоку – у динаміці, символізувала доброго духа-хранителя. Застосовувалася в архітектурі Ассирії та Ахеменідського Ірану, де зазвичай встановлювалася обабіч урочистих аркових входів до царських палаців. Палац Саргона ІІ у Дур-Шаррукіні

Реконструкція входу

Капітель колон палацу Шеду з палацу

Ворота, які охороняють ассирійські крилаті бики-шеду Хорсабад, палац ассирійського царя Саргона II, 721–705 рр. до н.е.

Житлова архітектура

Німруд, план палацу: в – великий двір; а – зал завширшки 11,7 м, перекритий півциркульним склепінням.

Біт-Хілані – витягнута житлова споруда, прямокутна в плані, з вхідною лоджією між баштами, з комплексом галерей паралельно до головного фасаду; була запозичена і поширилася у давній архітектурі хетів та старо-хетів.

НОВОВАВИЛОНСЬКА ІМПЕРІЯ: 625 – 539 рр. до н. е. (Епоха другого піднесення Вавілонської держави). Архітектура Нового Вавилона

Новий Вавилон, площа 10 кв. км.

Брама Іштар у Вавилоні (VI ст. до н.е.).

Зовні Вавилон був оточений трьома фортечними стінами – перша, товщиною 7 м, з цегли сирця, далі на відстані 12 м – друга, товщиною 7,8 м, з опаленої цегли, і кам’яной стіною біля рову, товщиною 3,3 м, а також подвійною внутрішньою стіною з цегли-сирця з зубчастими баштами і восмома воротами, що носили ім’я богів.

Лев’ячі ворота фортеці в Хаттусе, бл. 1350-1250 рр. до н.е.

Ворота богині Іштар

Висячі сади – назва декоративних садів, розташованих на високо піднесених штучних підмурках, плоских дахах споруд. Вавилон. Сади Семіраміди.

Висячі сади

Палац Навуходоносора у Вавилоні (VI ст. до н.е.), біля брами Іштар, між “дорогою процесій” та берегом Євфрату,

а- склепінчасті приміщення під висячими садами цариці Семіраміди; б – реконструкція палацу; в – план палацу: 1 – приміщення варти; 2 – сади Семіраміди; 3 – приміщення придворних слуг; 4 – двір з колодязем; 5 - тронний зал; 6 – двори та житлові приміщення царя.

Святилище Мардука у Вавилоні (VII-VI ст. до н.е.). Обнесена стіною велика забудована ділянка мала 12 брам і зікурат Етеменанки, що здіймався по осі головної брами.

Зикурат Етеменанки (будинок основи небес і землі, VII-VI ст. до н.е.) Уславлену в Біблії ”Вавілонську башту” відновив ассирійський зодчий Арадаххешу і перебудували нововавілонські царі. Розміри: заввишки 90 м. Символіка семи ярусів (кількіст планет) та фарбуванням у білий, чорний, червоний, синій, пурпурний, срібний, золотий кольори. Увінчувало башту облицьоване голубою цеглою святиліще бога Мардука заввишки 15 м .

Фламандський художник Пітер Брейгель Старший у 1563 р. створив як мінімум дві картини на тему Вавілонської вежі. Дерево, Масло. 114 x 155 см. Музей історії искусств, Відень

Кросворд: СПОРУДИ ЕПОХИ ПЕРВІСНООБЩИННОГО ЛАДУ

1. Дерев’яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, зведена з колод чи брусів, покладених кількома горизонтальними рядами в кутах з’єднаних врубками. 2. Плоске дерев’яне покриття на балках або стінах, зроблене у вигляді суцільного настилу. 3. Тип житла, що існував в епохи неоліту та енеоліту. Виконані з кам’яних брил круглі чарунки блокувались у компактну групу. 4. Культова споруда, яка складається з групи кам’яних стовпів, розміщених по колу та перекритих горизонтальними кам’яними плитами. Мала ритуальне або астрономічне призначення. 5. Споруда, яка складається з кількох вертикальних кам’яних брил, перекритих горизонтальною плитою. 6. Невеличке поселення первісних людей. 7. Викопане в землі крите житло, відоме з первісних часів, зазвичай покрівля виконувалась з дерну або засипаного землею хмизу. 8. Тимчасове поселення кочового племені у первіснообщинний період. 9. Пряма дорога, що подібна до алеї, утворена паралельними рядами менгірів. 10. Первісні споруди, виконані з величезних необроблених або грубо притесаних кам’яних брил без вживання будівельного розчину. Виникли наприкінці неоліту та набули розвитку у періоди енеоліту та бронзи.